Неля Михайлівна Нецеля, фармацевт, Білгород-Дністровський:
– Я пам’ятаю, що розмови про скасування депутатської недоторканності точаться далеко не перший рік, точніше, приблизно з 2000 року. То чому ж за такий тривалий час до практичної реалізації того, що намічалося так і не дійшли? Складається враження, що комусь дуже потрібно, щоб ця тема виникала тільки у політичній площині. А розв’язувати її серйозно ніхто просто не має наміру. Хіба так складно нашим народним обранцям хоча б один раз спробувати проголосувати з цього питання? Але ж навіть не спробували...
На мою думку, Конституційну недоторканність для нардепів обов’язково потрібно знімати. Інакше це призведе до повної вседозволеності. Найяскравішим прикладом є надзвичайна подія, пов’язана з криміналом, що сталася «у володіннях» народного депутата Лозинського. Схоже, цей випадок, який завдяки журналістам приховати не вдалося, є лише вершиною айсберга. Напрошується питання, а скільки ж приховано від простого народу, завдяки недоторканним депутатським посвідченням, які роблять дива?
Стелла Миколаївна Раткевич, керуюча Білгород-Дністровським відділенням «Індексбанку», м. Білгород-Дністровський:
– Сьогодні необхідність змін Конституції для створення справді демократичної системи влади, зокрема скасування депутатської недоторканності, актуальна як ніколи. У державі всі повинні нести рівну відповідальність перед законом. Всі ми дивимося телевізор, читаємо газети, і все частіше переконуємося, що наявність недоторканності у деяких депутатів дозволяє їм відчувати певні преференції. Адже з вуст самого Президента ми чуємо, що у складі Верховної Ради є нардепи із судимостями, до речі, кілька депутатів з двома судимостями і навіть є «рекордсмен» з трьома! Але ж недоторканність не повинна перетворюватися у безкарність!
Мені довелось познайомитися з одкровеннями одного з депутатів нинішньої Верховної Ради. Ця людина переконалася на власному досвіді, як розбещує ця сама недоторканність. Але депутатів у Верховній Раді 450. Але ж є ще 13 тисяч помічників депутатів Верховної Ради, які теж мають статус держслужбовців і повною мірою відчувають своє привілейоване становище? Причому багатьох з них ми добре знаємо особисто. Про які моральні стандарти, європейські і високі духовні цінності можна говорити у цому випадку? Мені здається, чесним політикам недоторканність не потрібна.
Надія Стукаленко, пенсіонерка, жителька Саврані:
– Чесно скажу, що бачила в газеті надрукований цей документ, але й читати не стала. Ви знаєте, вже противно слухати наших політиків. Якщо наш Президент такий розумний і так клопочеться про народ, то чому він не вносив змін до Конституції раніше, а лише тепер, коли закінчується термін його президентства? Дуже схоже на піар. Принципово не читаю й інших проектів, бо для нас, простих громадян вони всі на одне обличчя. І дуже сумнівно, що пишучи їх, вони хоч трохи дбають про пересічних українців.
Та й це обговорення суцільний фарс. Хіба хтось має дослухатись до наших думок. Ото тільки, що ваша газета може надрукувати. Їй я ще вірю, бо вона подає різні думки, не «причісуючи» їх.
Олександр Прокопович Лебеденко, директор Савранського ПТАУ:
– Проект прочитав. Справді, там є чимало моментів, які заслуговують уваги. Наприклад, про скасування депутатської недоторканності. Це питання потрібно було б давно вирішити.
Дуже важливо щоб вибори проводились за списками, щоб ми знали людей, за яких голосуємо. А вони тоді звітували перед нами про ті зобов’язання, які беруть в своїх передвиборних програмах.
Пора провести й реформу судової системи.
