Годованець, годованка
Багато слів, свого часу з нашої мови вилучених, сьогодні повертаються до вжитку. Чи не варто було б повернути і годованця, годованкузамість невиразних, перетлумачених з російської вихованка, вихованець,ближчих до офіціозу, ніж до народної мови, як-от читаємо в Котляревського: Прийняв був до себе якогось сироту за годованця або у Франка: А в киці годованка – Мишка-сіроманка. Більше в обігу слів – барвистіша мова.
Господиня
Преса й радіо весь час замінюють це слово на господарку.Чому? Очевидно, тому, що тритомний перекладний Словник прирівняв господиню (за подібністю звучання!) до рос. госпожа.Але ж госпожа– це нашою мовою пані.А господинеюв Україні завжди називали дружину господаря– байдуже, чи був він із заможних, чи з убогих. Єдине розмежування: була це господинядобра чи не дуже. З невдатної господині народ кепкував: Моя жінка – господиня!Спече хліб– бовта, як диня: візьми ніж та розріж, бери ложку та й їж (з весільної приспіванки).
Гроші
Тут теж засоби масової інформації не можуть позбутися російських стереотипів, зокрема, такого, як скалькована приказка це мені не по кишені.Українці передають це поняття інакше: це не на мої гроші; це не на мої статки; купило-притупило. Наголос, як бачимо, припадає на гроші (статки, спромогу купити),а не на кишеню.
Ще про одну кальку з російської: копійка карбованець береже. Хоч українська мова має на цю тему багато власного: Хто щадить(тобто, ощаджує) гріш – має з гаком більш; Копійка копійку кличе; Гріш копи стереже. (копа – це 60 штук чогось: копійок, карбованців, снопів…).
Словник наводить солідний список фразеологізмів на тему грошей (див у перекладному Словнику статті «Грош», «Деньги», «Копейка»). Додаємо до нього лише пропущене, але в народній мові наявне;
укр. рос.
грошам лиця немаденьги с обеих сторон указывают одну и ту же стоимость; переносно –
деньги не пахнут
грубі гроші большие деньги (Грубі гроші
заробив Микита на конях)
дурні грошіденьги, доставшиеся даром
з грошей виходитипадать в цене
у гроші йти (Молодий кінь подниматься в цене
у гроші йде, а старий
виходить – приказка)
Має народна мова також вислів гроші одказувати. У нього двоє значень: 1. передавати гроші у спадок; 2. стояти на порозі смерті (Стара до нього, а він, лишенько, вже й гроші одказує – Нечуй-Левицький).
Список усталених висловів, пов’язаних з коштами, фінансами (для бухгалтерів, які б хотіли провадити справу державною мовою)
рос. укр.
доверенность вірчий лист
затраты производства видатки,
видатки на виробництво
заключительный баланс остаточний баланс
издержки производства втрати виробництва
(информации) (інформації)
наличные деньги готові гроші, готівка, готовик
наложенный платеж післяплата
(прислать наложенным (надіслати післяплатою)
платежом)
недоимка (неоплаченный долг); залеглість; ліквідувати
ликвидировать недоимку залеглість
оборот (полный оборот
круг вращения)
оборотный капитал оборотний капітал
оборотные фонды оборотні фонди
оборот с-х культур оборот с-г культур
оборот товаров оборот товаров
обращение (циркуляция): обіг: грошовий обіг;
денежное обращение; вилучити з обігу
изъять из обращения
оборотные средства обігові кошти
обращаемость (капитала, оборотність (капіталу, средств)коштів)
окупаемость инвестиций оплачуваність (окупність)
(вложений) інвестицій
оптовая продажа гуртовий продаж,
продаж на гурт
оптовый торговец гуртовик
оптовая цена гуртова ціна
отходы производства рештки, відпадки
отток наличности відплив готівки (готових грошей)
основной капитал основний капітал, істині гроші, Іста (Як так робити, то… й істу втеряємо– Квітка-Основ’яненко)
переводить на счет переказувати на рахунок
переводить по почте переказувати поштою
(телеграфом)
платежное поручение платіжне доручення
платежное требование платіжна вимога
(а не вимагання, як каже радіо)
прибавленная стоимость додана вартість
(бухг.)
прибавочная стоимость додаткова вартість
(политэк.)
получать сумму под отчет брати підзвітну суму
причитающаяся сумма належність
приходная часть бюджетаприбуткова частина бюджетурасходная часть бюджета видаткова частина бюджету
сдавать отчет складати справоздання
смета кошторис
таможенный досмотр митний контроль (а не догляд, як каже телебачення)
уставной капитал установчий капітал
(а не статутний, бо капітал стосується не статуту,
а установи, тобто погодженого рішення)
Гріх
Не варто рос. вислів нечего греха таитькопіювати. Є ж бо цілком слушний український вислів такого плану: Ніде правди діти!Те саме – сгрехом пополам. Українські відповідники тут: абияк, сяк-так, аби з рук. А словникова калька згріхом попалампросто неправильна, бо наша мова не має слова пополам. Є: навпіл,коли йдеться про поділ на рівні частини і наполовину з чим, коли мовиться про суміш.
Грузовик, вантажівка. А може, ваговоз?
Слово грузу його достеменному значенні (битый кирпич, щебень – Грінченко) сучасні літератори забули (пишуть з-російська будівельне сміття). Але в народній мові та класичній літературі воно живе (Височіли потріскані стіни палаців…з дверима, що до половини завалені грузом– Коцюбинський). Від грузупішла й побутова назва автомобіля – грузовик(Гастелло спрямував… машину туди, де скупчились цистерни, грузовики– з календаря 1970-х років. Тепер українське походження грузовика забулося, і виникло вантажівка(рос. – груз – грузовик, укр. – вантаж – вантажівка). Тільки той, хто пустив це слово на шпальти газет та в ефір, досі не знає, як його наголошувати. Щоб полегшити йому завдання, пропонуємо ввести в ужиток давнє слово ваговоз.Значення його цілком прозоре: транспортний засіб для перевезення чогось із великою вагою.Та й у перекладному Словнику це слово є, і для нашої мови воно цілком природне.
Губа
Українська мова має з цим словом більше фразеологізмів, ніж російська. Наводимо деякі з них, може, комусь у пригоді стануть: має губу від вуха до вуха– рот до ушей; на всю губу– дальше некуда (Пан на всю губу); розпустити губу– распустить язык, сплетничать; губу закопилити – 1. рассердиться, надуться; 2. напустить важность; робити з губи халяву– не исполнять обещания; квасити губи– хныкать.
