Сьогодні основною темою для розмов в Ізмаїлі залишається епідеміологічна ситуація в Україні. Чутки ходять найрізноманітніші, аж до безглуздих про те, що хтось розкидає і поширює бацили спеціально. Розкуплено усе, що можна, в аптеках.
Однак – наскільки серйозна «грипозна» ситуація в Ізмаїлі? Ось думка компетентних людей і звичайних городян:
Аурелія Проценко, начальник відділу охорони здоров’я Ізмаїльської міськради:
– Ми не схильні драматизувати ситуацію. Працюємо у спокійному режимі. Особливого загострення ситуації не спостерігається. Те зростання вірусних інфекцій, що спостерігається сьогодні, поки що не перевищує показників, характерних для цієї пори року.
Щоб підтримати порядок і не дати інфекції розвиватися, у лікувальних закладах обов’язкове носіння масок, ввели обмеження щодо відвідувань пацієнтів у стаціонарах. Усі необхідні препарати для боротьби із вірусом А/Н1N1 у лікувальних закладах є.
Тетяна Пінк, головний державний санітарний лікар м. Ізмаїла:
– Ще навесні, коли вірус нового грипу почав захоплювати країни Західної Європи та Америки, ми провели відповідні заходи. Зараз наша робота і контроль посилені. До усіх організацій, підприємств, установ направлені відповідні приписи. У них містяться вимоги забезпечити працівників марлевими пов’язками, дотримуватися у приміщеннях температурного режиму, провести вакцинацію персоналу проти сезонного грипу.
Розмножені і розповсюджуються серед населення пам’ятки із загальною інформацією про грип типу А/Н1N1, шляхи можливого зараження, рекомендації попередження тощо.
Згідно із даними, в Ізмаїлі за тиждень реєструється приблизно 220 – 250 випадків ГРЗ. Це відповідає звичайному сезонному рівню захворюваності.
Олена Мурашова, в.о. начальника відділу освіти міста:
– Починаючи з 2 листопада, усі навчальні заклади міста – школи, дитячі садки закрито на 3 тижні у зв’язку із карантином.
Вчителям у межах законодавства оплата зберігається у повному обсязі. Будемо сподіватися, що трьох тижнів вистачить, щоб ситуація стабілізувалася.
Катерина Федорівна, пенсіонерка, м. Ізмаїл:
– Усе розумію, крім одного: відправили додому малюків-дитсадківців. І кому зробили краще? Що тепер робити батькам, йти у вимушені відпустки? А жити на що? Добре ось, я є у моїх дітей, дивлюся за онуками. Але ж у багатьох молодих сімей такої можливості немає...
Олена, м. Ізмаїл:
– Підняли ажіотаж, усі побігли до аптек, марлеву пов’язку не купиш. А потім у засобах масової інформації читаємо, що нічого серйозного немає, епідемії не спостерігається. Тоді навіщо було паніку влаштовувати? Мимоволі починаєш думати, що це комусь вигідно. Хоча, звичайно, добре, що в країні так стурбовані ситуацією. Але так би треба – щороку, а не лише перед виборами Президента.
