7 листопада Одеська філія Інституту Горшеніна у межах щотижневої дослідницької програми «Пульс Одеси» провела бліц-опитування на тему: «Епідемія грипу. Думки одеситів». Було опитано шістсот чоловік віком від вісімнадцяти років.
У прес-конференції щодо обговорення результатів опитування взяли участь завідувачка епідвідділу обласної СЕС Людмила Красницька, голова Південноукраїнського відділення Соціологічної асоціації України Олександр Панков, кандидат психологічних наук Ігор Геллер.
Отже, понад половини городян (54%) стурбовані фактами смертей людей у результаті перенесених ними вірусних інфекцій, грипу та пневмонії. Щоправда, ймовірність розвитку епідемії грипу у нашому місті оцінюють як високу лише 46,3% опитаних.
Більшість одеситів (65%) вважають, що в аптеках міста недостатньо медикаментів для боротьби із епідемією. 74,1% опитаних оцінили підготовку міста до можливої епідемії як погану. 68,7% одеситів дорікнули засобам масової інформації у необ’єктивному витсвітленні проблеми свинячого грипу.
Цікаво, що 50,8% учасників опитування висловилися за те, що ситуація навколо епідемії свинячого грипу в Україні є всього лише новою передвиборною технологією.
Людмила Красницька нагадала, що протягом останніх чотирьох років епідемії сезонного грипу в Одесі не було. Що стосується нинішньої ситуації, то, на думку лікарів, становище навколо грипу нагніталося. Було багато невиправданих викликів «швидкої». І лише через час, коли люди почали заспокоюватися і тверезо оцінювати ситуацію, звертаваність зменшилася.
– До нас ще хвиля епідемії не дійшла, – сказала Людмила Василівна. – Ми почнемо входити до неї із середини грудня. Потім відбудеться спад. А наступний підйом захворюваності можливий у середині січня, коли закінчаться усі свята і люди знову підуть на роботу та на навчання. В цих умовах необхідно носити марлеві пов’язки у місцях скупчення людей – у громадському транспорті, крамницях, поліклініках, офісах. На вулиці цього робити не слід.
Фахівець підтвердила, що на території області циркулюють віруси і сезонного, і свинячого грипу. Щодо останнього є інформація із п’яти підтверджених випадків. Один чоловік із Вилкового загинув. Він торгував лісом, і у справах їздив до Тернопільської та інших областей, де вже були зафіксовані випадки захворювання на свинячий грип. Пізнє звертання по допомогу не дозволило врятувати цього чоловіка.
Людмила Красницька особливо підкреслила: якщо люди вчасно звертаються по допомогу, вони одержують необхідне лікування і видужують без наслідків. Шпиталізація хворих провадиться до інфекційної лікарні, а також до міських дитячих лікарень № 2 та № 3.
Ігор Геллер, на мій погляд, абсолютно справедливо акцентував увагу присутніх на істерії, що розгорнулася навколо епідемії грипу. Зокрема, під час телевключень із засідань уряду, коли ситуація не обговорювалася, а нагніталася. Він провів аналогію із холерою, яку довелося пережити нашому місту. Тоді усе робилося дуже спокійно та грамотно: Одесу закрили, запобігши можливості поширення інфекції, а по будинках і дворах почали ходити медики, пояснювали людям, як треба поводитися, давали ліки і запрошували здати аналізи.
Зараз же по центральних каналах було розгорнуто масову істерію. Як могли почуватися люди, постійно слухаючи новини, які нагадують повідомлення з передової? Звичайно, переляканими, розгубленими, не знаючими, що ж робити. У такій ситуації вони масово ринулися до аптек і змели усе, що тільки можна було купити.
У маршрутках вже звичними стали розмови про те, що й хто вживає, щоб захиститися від грипу.
Кілька днів тому одна пасажирка рекомендувала поєднувати афлубін, аміксин та арбідол. Друга відзначила, що вистачить віферону та оксолінової мазі. Третя сказала, що віддає перевагу антибіотикам.
На жаль, усі були неправі. Тому що удар кількістю препаратів впливає на імунітет – він не підвищується, а знижується. І людина швидше може захворіти на грип та важче його переносити. Крім того, антибіотики – зовсім марні у боротьбі із грипом. Їх призначають лише тоді, коли треба впоратися із ускладненнями.
Гадаю, ажіотажний попит на ліки можна було передбачити. А тому – вжити відповідних заходів, наприклад, обмежити можливість купувати без рецепту імуностимулюючі та противірусні препарати. Цього, як і грамотної просвітницької роботи із населенням, на жаль, не спостерігалося.
Зараз багато розмов провадиться навколо вакцинації населення від сезонного та пандемічного грипу і закупівель препарату таміфлю для лікування хворих на свинячий грип.
Тут теж дуже б не хотілося стати жертвами некваліфікованого підходу до ситуації.
Що стосується сезонного грипу, то прищеплюватися від нього краще до початку епідемії, оскільки організму треба два-три тижні на вироблення імунної реакції. Вакцини від грипу свинячого у нас поки що лише перевіряються та проходять реєстрацію. Препарат таміфлю багато фахівців вважають дієвим у перші два дні від початку захворювання людини на свинячий грип, не пізніше. У багатьох країнах його заборонили застосовувати для лікування дітей.
Тому дуже важливо виробити зважений підхід, заснований на думці досвідчених фахівців. Лише тоді із епідеміями вдасться впоратися, не зазнавши невиправданих жертв.
