Питна вода про запас
Централізованим водопостачанням в Одеській області охоплено лише 57% населених пунктів, а у 83 відсотках сіл і міст вода не відповідає вимогам державного стандарту «питна вода». Поряд з цим, великою проблемою Одещини залишається погіршення якості води у річках та водоймах, які щоденно забруднюються нечистотами. Винна у цьому зношеність близько 40 відсотків каналізаційних очисних споруд і мереж. Вони знаходяться у незадовільному технічному стані, а 37 відсотків перебувають в аварійному. Передусім це стосується очисних споруд Ананьєва, Кодими, Рені, Любашівки.
Досить складна ситуація з очисними спорудами у місті Ананьєві, де упродовж тривалого часу їх реконструюють. Замовником та підрядником є «Одескомунекологія». Парадокс також і в тому, що управлінню житлово-комунального господарства міста через несправність очисних споруд не видають ліцензію на водопостачання. Сьогодні заручником каналізаційно-водної епопеї, як завжди, стало дев’ятитисячне населення міста.
Протягом останніх п’яти років через дефіцит питної води особливо потерпають мешканці північно-східної частини Ананьєва. Влітку, коли температура у тіні добігає майже сорокаградусної позначки, живильна волога зовсім не надходить до мешканців вулиць Комарова, Пирогова, Садової, Гагаріна та інших. Її підвезення, організоване міською владою, так і не вирішило цієї злободенної проблеми. Проте, і зима не принесла полегшення, питна вода подається дозовано і у відведений час. Запасають її у пластикові пляшки та інші місткості.
Ананьївський міський голова Лариса Кисельова коментує проблему питної води, демонструючи купу штрафів, отриманих з різних інстанцій. Найбільший штраф – з вражаючою, 15-тисячною сумою – за відсутність ліцензії на водопостачання та водовідведення. Спеціаліст міськради з будівництва Михайло Тодосієнко, який часто репрезентує міськраду на різних обласних та районних нарадах з цього злободенного питання, зазначив, що проблему можна було б давно зняти з порядку денного при достатньому фінансуванні. Сьогодні ремонту потребують не лише очисні споруди – сам водогін протяжністю 12,5 кілометра, побудований півстоліття тому, також потребує заміни.
На думку фахівця, щоденні «латання» водогінної мережі, ремонт свердловин, насосів можуть тривати десятиліттями і забирати чималі кошти. Проблему потрібно розв’язати комплексно, раз і назавжди. Передусім необхідно у стислі терміни завершити будівництво очисних споруд, а потім взятися за нові водопровідні мережі. 5 мільйонів гривень може вистачити….
За останні роки чимало списів поламано над розв’язанням ананьївської проблеми обласною та районною владою, депутатським корпусом Ананьївської районної та міської рад, але, як кажуть, віз і нині там. Люди і далі страждають від недостатнього постачання питної води, а ріка Тилігул – від забруднення стічними водами.
Можна багато говорити і писати про ананьївські проблеми щодо питної води. Але все побачене і почуте свідчить про порушення Закону України «Про питну воду та питне водопостачання». Там записано, що держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання шляхом задоволення потреб населення у питній воді, пріоритетного розвитку систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, створення резервних систем…
Тож хто поставить остаточну крапку у розв’язанні цієї проблеми?
Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей», м. Ананьїв
Крапку ставити рано…
На проведеному нещодавно засіданні колегії Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації головною темою обговорення стали результати перевірки Рахунковою палатою України ефективності використання коштів, виділених у 2008-2009 роках на підтримку тваринництва і рослинництва, сільгоспвиробниками в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях.
Аудитом установлено, що при використанні бюджетних коштів на виплату дотацій, були допущені порушення на загальну суму майже у 9,6 млн грн. У тому числі, по Одеській області – 7,6 млн грн, по Миколаївській – 1,4 млн, по Херсонській області – 615 тисяч гривень.
Як не дивно, але саме на останні дані був спрямований головний «удар» керівників районних управлінь агропромислового розвитку, які виступали на колегії. Мовляв, у сусідів «просто злегка пройшлися по верхах», а у нас «копали ґрунтовно». Але не будемо про сусідів, у них є кому оцінювати ситуацію...
Поговоримо про свої грішні справи. У нас теж перевірку провели тільки у шести районах з двадцяти шести. Але зате «накопали», як бачимо, дуже багато. І не лише безпосередніх грошових порушень. Сама система обліку і складання реєстрів провадилася в області так довго і незацікавлено, що в результаті одним сільгоспвиробникам належні суми так і не були виділені, що й створило кредиторську заборгованість, а другі – просто не потрапили до списків на належну їм дотацію. У цьому ще треба буде детально розібратися.
Але промовці більше наполягали на «перегинах» при перевірці, на необ’єктивному підході до оцінки окремих фактів тощо. При цьому явно забули, що вони або їхні перші заступники особисто завіряли своїми підписами результати перевірок. Отож розмахувати тепер руками просто марно.
Але повернімося до суті допущених порушень чинного законодавства. Названі шість районів одержали дотації в сумі 103,1 млн гривень. З них використано з порушенням законодавчих вимог, як уже було сказано, на суму 7,6 млн грн, а неефективно – ще 4,3 млн грн.
Установлено 49 випадків порушення вимог законодавства тільки при витрачанні бюджетних коштів при виплаті дотацій на підтримку виробництва тваринницької продукції в сумі 1,2 млн грн. А це – видача грошей без рішення конкурсної комісії, при відсутності інших обов’язкових документів, що підтверджують право сільгоспвиробника на одержання фінансової допомоги.
В Арцизькому районі, наприклад, без наявності необхідних документів виплатили 8 господарствам майже 260 тис. грн. У Білгород-Дністровському районі таких випадків установлено ще більше, і загальна сума видачі грошей доходить до 600 тис. грн. Причому, і порушення допущені куди грубіші. Скажімо, двом фізичним особам без довідок із сільських рад про вирощене ними поголів’я свиней виплачено 29 тис. гривень, а 8 господарствам без копії звіту про стан тваринництва (форма № 24 – ц.р.) та інших передбачених установленим положенням документів видано 548,6 тис. грн.
Пояснимо читачам, що йдеться тут не про якусь бюрократичну карусель з різними паперами. Просто дотація видається тим селянам, які особисто на своєму подвір’ї або фермі виростили велику рогату худобу або свиней і здали їх на м’ясокомбінат. Але знаходяться такі меткі «тваринники», які скуповують худобу у населення, а потім її здають на приймальні пункти, одержують і оплату за м’ясо, і дотацію. Тут на сторожі повинні стояти сільські ради, але, як бачимо, у їхніх довідках не завжди є потреба.
З порушенням аналогічних вимог було виплачено понад 100 тис. грн у Комінтернівському районі, 182,3 тис. грн – у Ширяївському. При такому підході досить важко чекати позитивних змін у розвитку тваринництва в області.
Але основні порушення чинного законодавства були допущені при розподілі коштів на державну підтримку у рослинництві. Установлено 183 (!) таких випадків на суму 6,4 млн гривень.
Ось як це конкретно виглядає, наприклад, у Білгород-Дністровському районі. Тут навіть без рішення комісії, при відсутності інших необхідних документів 35 сільгосппідприємствам виплачено 1,5 млн гривень. Крім того, 12 сільгосппідприємств без відома тієї ж комісії, були додатково включені до затвердженого раніше реєстру, і їм виплачено ще 414,4 тис. грн.
В Арцизькому районі 80 сільгосппідприємствам без рішення комісії виплачено 1,9 млн гривень. У Комінтернівському районі 15 підприємствам при відсутності необхідних документів у повному обсязі видано понад 1,2 млн гривень.
Виявлено також порушення і в Ширяївському районі (418 тис. грн), в Овідіопольському (244 тис. грн), у Савранському (69,5 тис. грн).
Одне слово, виявилося, що у жодному із шести перевірених районів не дружать із законом, зневажливо ставляться до його вимог навіть тоді, коли йдеться про величезні грошові суми. Можливо, позвикали, що все сходить з рук. Та й як можна було не цікавитися використанням коштів майже протягом двох років, хоча особливої нестачі контролюючих органів область не відчуває.
Своїм наказом від 9 грудня начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрація А.Г. Новаковський звернувся до голів Арцизької, Білгород-Дністровської, Комінтернівської, Овідіопольської, Савранської і Ширяївської райдержадміністрації: йдеться про притягнення до відповідальності начальників управлінь агропромислового розвитку і керівників їх фінансово-бухгалтерських служб за допущені порушення порядку у наданні фінансової підтримки сільгоспвиробників.
У наказі намічено заходи щодо усунення названих порушень і забезпеченню повного оформлення необхідних документів, а також щодо проведення ретельної перевірки законності при розподілі та одержанні бюджетних коштів за всіма програмами за 2008-2009 роки в усіх районах області.
І все-таки, гадаємо, ставити крапку у цій негарній історії ще рано. Дуже вже легко деякі начальники районних управлінь агропромислового розвитку особисто розподіляли і видавали без належних підстав мільйонні дотації. Що тут їх найчастіше спонукало? Шляхетне поривання швидше підтримати сільгоспвиробників у період жнив чи посівної кампаній, чи якісь інші інтереси? На ці запитання повинна відповісти обласна прокуратура. Ґрунтуючись і на перевірці усіх інших районів області.
Степан СЕРБІНОВ,
«Одеські вісті»
