Завершення року – це не лише передчуття феєричного новорічного свята, але й підбиття підсумків року, що минає, аналіз подій, що сталися за цей рік, і оцінка тих, хто наполегливо працював на благо суспільства і справи. Саме таким уже багато років є кінець року в Асоціації болгар України, якою багато років керує Антон Кіссе. З його ініціативи вже сьомий рік поспіль у насиченому календарному плані роботи Асоціації яскравим фіналом є церемонія вручення нагороди «Людина року».
З 2002 по 2008 рік 82 особи не просто здобули почесне звання, але й стали частиною історії болгар України. Цього року, 19 грудня, цей список поповнився ще десятьма іменами. Перед тим, як оголосити їх, Асоціація у особі віце-президента Світлани Драгневої відзвітувала про виконану роботу. Виходячи зі «звіту», можна було судити про плідну і копітку діяльність Асоціації щодо консолідації сил у болгарській діаспорі, а також щодо відродження болгарської мови, залучення молодого покоління до культурних та історичних цінностей болгарського народу, продовження традицій і обрядів предків.
Почалася урочиста церемонія нагородження. До зали Всеукраїнського центру з’їхалися гості з усієї України, щоб підтримати номінантів і висловити вдячність керівництву Асоціації та організаторам заходу.
Отже, «Людиною року» у номінації «Освіта» стала Наталя Бузіян. Вікторія Недєва (Крим, Сімферополь) стала кращою в номінації «Інформація і пропаганда». У номінації «Культура і творчість» визначилося кілька переможців – Яків Новосельчан, Іван Мінковський (с. Городнє), Дмитро Терзі (м. Одеса). За безмежну любов і турботу про землю нагородили Івана Григор’єва і Дмитра Мірчева (Ізмаїл) у номінації «Людина і земля». В одній з головних номінацій «Меценатство» також було репрезентовано кілька номінантів: Іван Балєв (м. Одеса), Сергій Паращенко, Мілен Врабевські (Болгарія) і Райна Манджукова (Болгарія).
Нагороди новоспеченим переможцям вручали представники Асоціації, володарі почесного звання минулих років. Виходу кожного номінанта на сцену передував короткий документальний фільм, що розповідає про його роботу, родину, хобі.
Звуки фанфар, витончені статуетки, дипломи, квіти – усе було в найкращих традиціях церемоній найвищого розряду. Але, необхідно відзначити, Асоціація зробила крок вперед і доповнила цей ритуал щирою душевністю, народною піснею і словом.
