Концерт, присвячений ювілею Будинку культури селища Суворового Ізмаїльського району, тривав близько шести годин! Перебір, скажете ви? Ні – творчий звіт кожного колективу у його минулих та нинішніх складах. Виходили на сцену зовсім ще діти і люди похилого віку, які колись, 50 років тому, першими протоптали сюди доріжку. Так, професійними артистами не стали, але одержали справжній творчий гарт на усе життя.
Наказ № 49, виданий у 1959 р. у колгоспі імені Суворова, зачитала нинішній директор БК Ірина Далакова. Своїми спогадами про те, як працювалося тоді, як усе починалося, поділилися колишні директори Будинку культури Дмитро Пейчев та Микола Басов. Під час свята були поіменно названі перші директори БК, художні керівники, оператори, читці та вокалісти, самодіяльні артисти інших жанрів. Багато хто з них і понині здрастують і приносять славу селищу. Серед них Іван Шомпол, Світлана Лапатан, Михайло Калаянов, Іван Міндов...
Згадалося багато чого: як на тлі дефіциту фахівців все ж таки вдавалося підтримувати творчу атмосферу у колективі, готували виступи агітбригади, виступали на польових станах, у тракторних бригадах, шили костюми, крутили шість разів на тиждень кіно, купували підсилювальну та музичну апаратури – словом, згадували про те, як жили – скромно та весело.
Своїм колегам – колишнім директорам – нинішній керівник вручила пам'ятні адреси. Аналогічних нагород були удостоєні й інші творчі працівники БК, які у різні часи виховали чергове творче покоління.
Ліричні пісні, запальні танцювальні номери перепліталися зі словами вдячності та подяки, теплими привітаннями.
– Талантам потрібні послідовники, а не переслідувачі, – так почав свій виступ сільський голова Петро Генчевський. – Впевнений, у залі зібралися лише послідовники, щирі любителі та поціновувачі народної творчості.
Керівник громади подякував колективу БК, самодіяльним артистам селища за любов до народного мистецтва, збереження традицій, добрих починань. Розповів і про те, що у Ханти-Мансійському національному окрузі, де живе ціла діаспора вихідців із Суворового, було створено вокальний ансамбль із такою ж колоритною назвою «Българка». Ансамбль-двійник встиг не лише стати улюбленим для жителів Півночі, але й здобути почесне звання «народний», а, як відзначив П.Д. Генчевський, у 2006 р. на Всеросійському фольклорному фестивалі-конкурсі «Русь солов'їна» «Българка» із Ханти-Мансійська стала володаркою гран-прі. І усе це завдяки гарячій любові його учасників до народної творчості, до болгарської пісні. Справді, справжнє мистецтво не знає кордонів.
Багато чого сьогодні вдається творчим колективам селища. Вдається і завдяки тому, що рік тому було завершено капітальну реконструкцію Будинку культури, який перетворився у справжній палац. І як тут не подякувати тим, хто підтримував і допомагав просувати реконструкцію БК – керівництво району, області, будівельникам, місцевим меценатам, депутатському корпусу селищної ради, і багатьом, багатьом іншим.
– Дуже приємно бути присутнім на вашому святі у оновленому Будинку культури, – сказав у своєму виступі голова районної ради Сергій Мазур. – Але ж навіть зважитися на таку добру справу було нелегко, тим більше замахнутися на таке будівництво – ми ж усі бачимо, що відбувається в країні, яка нестабільна ситуація. Але ми разом взялися і досягли наміченої мети. Впевнений – досягли тому, що в Ізмаїльському районі усі гілки влади працюють в одній команді, налагоджена чітка взаємодія між місцевими та районними громадами, досить активний депутатський корпус. Тому що ми намагаємося не ділити людей за кольором партійного прапора, а просто спільно робимо одну справу.
Представники керівництва району вручили працівникам БК у зв'язку із ювілеєм Почесні грамоти.
…Цього вечора багато суворівців виходили на сцену, і не лише для того, щоб проспівати пісню, а й щоб із радістю розкрити своє серце, сказати добрі слова на адресу тих, хто давав перші уроки майстерності, з ким брав потрібні ноти або робив перші па...
Виступи гостей, ветеранів сцени змінювалися концертними номерами. Блискуче, як і колись, виступив чоловічий вокальний ансамбль «Плясковица», який виконав хіти радянської та болгарської естради 60-х. Без втоми зала аплодувала й іншим ветеранам сцени – учасникам танцювального ансамблю «Веселія», що виконали кілька танців із популярного колись репертуару. Поза конкуренцією також і самодіяльні артисти із народного театру ляльок «Сонечко», яким беззмінно вже 40 років керує С.А. Лапатан. Цілком виправдав назву танцювальний колектив «Експресія». Довго не припинялися оплески на адресу відомого і у селищі, і в районі співака – Василя Кулаксиза, якого тут цілком заслужно називають «наш, місцевий Магомаєв».
Естафету святкового концерту продовжив перший склад народного вокального ансамблю «Българка». Гарного настрою додали землякам Олена Стефанова та Наталя Облакова. У їхньому репертуарі, як завжди, пісні про любов – світлу, безкорисливу, високу.
Подарував свою пісню іменинникам директор Будинку культури села Кирнички Микола Генов. Він побажав, щоб джерело великої любові до Вітчизни, творчості, мистецтва, народної пісні і танцю ніколи не замулювалося...
Яскравим, веселим, запальним було й друге відділення концерту. Воно й зрозуміло: у молодих виконавців Суворовського БК є в кого повчитися! Чудово виступили усі юні учасники.
Шість годин, відведених на святковий концерт, пролетіли як п'ять хвилин. І було помітно з усього, що люди не втомилися. Тому що це було свято, спрямоване у майбутнє. І яким буде це майбутнє, чи зуміємо ми зробити його творчим – усе це залежить від кожного з нас, нашого бажання, таланту, праці і терпіння. Від нашої любові.
Зінаїда ДЕНОВА, редактор Ізмаїльської районної газети «Придунайские вести»; Євген МАСЛОВ,власкор «Одеських вістей», Ізмаїльський район
