Рівноправність за Європейською хартією
УпередденьсвяткуваннняМіжнародногоднярідноїмовияпоцікавиласяситуацієюунашійобласті: чиє, забажаннямдітейтаїхбатьків, реальнаможливістьвивчатиріднімови?
ОсьпрощорозповівначальникуправлінняосвітиінауковоїдіяльностіоблдержадміністраціїДмитроДемченко:
– Реалізація основних положень Європейської хартії є одним з пріоритетних напрямів розвитку освітнього простору поліетнічної Одещини. Завдяки розумінню з боку обласної ради, спільній праці органів виконавчої влади і місцевого самоврядування підтримується нормальний простір міжетнічного спілкування. Відповідно до основних положень Європейської хартії щодо забезпечення прав національних меншин у сфері освіти, у нас створена розвинена інфраструктура освітніх закладів.
У 2009-2010 навчальному році в області функціонує 654 загальноосвітні навчальні заклади з українською мовою навчання. Це складає 73 відсотки. Всього українською мовою навчаються 167621 учень. Вивчення української мови як предмету учнями шкіл з мовами національних меншин забезпечено стовідсотково.
Із 919 загальноосвітніх навчальних закладів у 91 діти навчаються мовами національних меншин (у 85 – російською, 6 – молдовською). Крім того, у 150 загальноосвітніх навчальних закладах навчання провадиться двома або трьома мовами. Російською та українською – у 138, молдовською і українською – в 6, молдовською і російською – у 3, молдовською, українською та російською – у 2, болгарською, українською та російською – в 1 навчальному закладі.
Російською мовою навчаються 57918 учнів, молдовською – 4300, болгарською – 44.
Крім того, у закладах освіти з українською мовою навчання учням надається можливість вивчати національні мови як предмет або факультативно. Зокрема, російська мова вивчається як предмет 136268 учнями, факультативно – 4309, молдовська, відповідно, 1609 та 513 учнями, болгарська 7872 та 2565 учнями, гагаузька – 1447 учнями. У закладах освіти міста Одеси вивчається єврейська (366 учнів) та польська (452 учні) мови.
В області також функціонує 31 загальноосвітній навчальний заклад приватної власності. У 26 з них навчання провадиться російською мовою. У двох як предмет вивчається іврит, в одному, факультативно, болгарська мова.
Наша область – єдина, де провадяться шкільні, районні та обласні олімпіади з російської, молдовської та болгарської мов. І з їх проведенням ніколи не виникало проблем. Область бере участь у різних програмах розвитку та вивчення мов Російської Федерації, Болгарії та Молдови. Лише в нашій області існує конкурс на кращого вчителя-викладача мов національних меншин. Усе це дозволяє випускникам шкіл Одещини, які мають намір далі навчатися у Болгарії, Молдові чи Росії, почуватися досить впевнено.
Немає проблем із кадрами вчителів – їх готують ОНУ ім. І.І. Мечникова, Південноукраїнський педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, Ізмаїльський гуманітарний університет, Білгород-Дністровське педагогічне училище.
Світлана комісаренко,«Одеські вісті»
Надія Бабіч: «Підтримка української мови має поєднуватися з уважним ставленням до мов національних меншин та захистом їх мовних прав»
КонцепціямовноїполітикинашоїкраїнибазуєтьсянаосновіКонституціїУкраїни, якапроголошує, що«ДержавноюмовоюувУкраїнієукраїнськамова. ДержавазабезпечуєвсебічнийрозвитокіфункціонуванняукраїнськоїмовиувсіхсферахсуспільногожиттянавсійтериторіїУкраїни. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом»
Про те, як ідуть справи з так званим мовним питанням в Одеській області розповіла начальник управління культури і туризму Одеської облдержадміністрації Надія Бабіч:
– Крім загальнодержавних програм, які спрямовані на розвиток і підтримку рідної мови, в Одеській області затверджено регіональну Програму розвитку і функціонування української мови на 2004 – 2010 роки.
Фонди бібліотек Одещини протягом 2006 – 2009 років одержали 121 тис. примірників україномовних видань на суму майже 2 млн грн. Щорічно до централізованих бібліотечних систем області безкоштовно направляється понад 170 назв книжок українською мовою, протягом року до обласних та масових бібліотек області надходить понад 100 тис. примірників українською мовою, що складає 54% від загальної кількості літератури.
Крім того, щорічно з обласного бюджету виділяються кошти на поповнення бібліотечних фондів, протягом 2006 – 2009 рр. із зазначеною метою виділено 8 млн грн. Це дозволяє розповсюджувати серед масових бібліотек області книжкову продукцію вітчизняних видавництв: “Червона калина” (м. Львів), “Смолоскип” (м. Київ), “Україна” (м. Київ), “Друк” (м. Одеса), “Ідея” (м. Донецьк), “Маяк” (м. Одеса), “Деснянська правда” (м. Чернігів).
За рахунок коштів з обласного бюджету протягом 2006 – 2009 рр. було видано: твори Т.Г. Шевченка у 2-х томах, антологію прози “Одеське літературне віче”, том 2, буклет “Одещина – Шевченкові” із зібрання Т. Максим'юка “Тарасів дім”, журнали “Море”, “Літературна Одеса”, книжки письменників Одеської обласної організації Національної спілки письменників України: Б. Янчука “Пароль "Вервольф”, І. Гордона “Красная полынь” та деяких інших.
У 2008 році були засновані дві літературні премії письменницької організації: премія ім. Івана Гайдаєнка за вагомий здобуток у прозі (роман, збірка повістей, новел) і премія Степана Олійника – за кращу збірку гумористичних творів.
Підтримка української мови як державної (офіційної) має поєднуватись з уважним ставленням до мов національних меншин та захистом їх мовних прав. Це питання є актуальним для Одещини, на території якої мешкають представники 133 національностей. У населених пунктах області, де компактно живуть національні спільноти (болгари, росіяни, молдавани, албанці, гагаузи, цигани тощо), функціонують 127 бібліотек, книжковий фонд яких складає 10170,6 тис. примірників, із них: російською мовою – 10097,24 тис. прим., болгарською – 10,64 тис. прим., молдавською – 60,95 тис. прим., гагаузькою – 1,77 тис. прим. В області збережено систему централізованого комплектування книжкових фондів, що дозволяє поповнювати бібліотечні фонди літературою мовами національних меншин, протягом року до бібліотек області надходить понад 97,61 тис. прим. російською мовою, 120 – болгарською, 70 – молдавською, 20 – гагаузькою та іншими мовами.
Поряд із збереженням мовної ідентичності важливим є підтримка та розвиток національної культури, обрядів та звичаїв. На базі 742 клубних закладів створено 4384 аматорських колективів, об’єднань та клубів за інтересами різної спрямованості, майже 500 національних колективів художньої самодіяльності різних жанрів (болгарські, російські, молдавські, гагаузькі, циганські, албанські тощо), 198 з них мають звання “народний”, 30 – «зразковий».
При клубних закладах області організовані аматорські об’єднання та клуби за інтересами національної спрямованості, оформлені фольклорно-етнографічні кімнати: українські хати, російські світлиці, молдавські каса-маре та болгарські кишти. Крім того, у містах компактного проживання різних національних груп діють обласні центри національних культур, що фінансуються з обласного бюджету: центр української культури у м. Одесі, обласний науково-методичний центр болгарської культури у м. Болграді, центр національних культур в Ізмаїльському районі, обласний центр національних культур в Ренійському районі; Центр естетичного виховання у м. Ізмаїлі.
Завдяки професіоналізму клубних працівників, в області зберігаються традиції проведення обрядових фольклорних свят в рамках календарного кола: Різдва, Хрещення, свята Масляниці, Великодня, Трійці тощо, фестивалів сімейної творчості, аматорського хореографічного та хорового мистецтва. У 2009 році аматорські колективи області взяли активну участь у регіональних мистецьких акціях: фестивалі «Джерело надії» для дітей із фізично обмеженими можливостями; фестивалі хорів ветеранів війни та праці «З вірою у Перемогу!», в якому взяли участь 20 ветеранських хорів з міст та районів області; в обласному фестивалі російської культури «Російський сувенір»; відбірковому регіональному турі III Всеукраїнського фестивалю-конкурсу народної хореографії ім. П. Вірського, в якому взяли участь близько 450 учасників хореографічних колективів області; обласному турі Всеукраїнського фестивалю бандурного мистецтва ім. Остапа Вересая.
Крім того, в області діє «Програма розвитку базової мережі закладів культури і мистецтва Одеської області на 2008 – 2011 роки», основні положення якої спрямовані на організацію та проведення культурно-мистецьких заходів щодо гармонійного розвитку традиційної української культури та культур національних спільнот регіону (проведення традиційних народних свят, обласних фестивалів сімейної творчості, аматорського хореографічного та хорового мистецтва; фестивалі дитячої творчості «Сузір’я», російської культури «Русский сувенир», українського гумору пам’яті С. Олійника, поліетнічного фестивалю “Дивокрай”), удосконалення діяльності закладів культури, розвиток та підтримку діючої мережі шляхом проведення реставрації будівель та капітальних ремонтів, модернізації та технічного переоснащення закладів, підприємств і організацій культури.
Підтримка та розвиток української традиційної культури, збереження самобутності, мови, традицій і звичаїв національних меншин, що мешкають на теренах Одещини будуть і надалі серед основних пріоритетів діяльності управління культури і туризму та його підвідомчих закладів.
