Швейцарська Конфедерація – невелика за територією країна, з дуже потужним впливом на процеси, що відбуваються у Європі та у світі. А минулого року, незважаючи на економічну кризу, приплив швейцарських інвестицій у нашу економіку зріс на 12,6%.
Ще з 1996 року Швейцарія почала надавати Україні технічну допомогу, щоб підтримати її на шляху становлення громадянського суспільства з розвиненою демократією та ринковою економікою. Загальний обсяг цієї допомоги з 2002 року перевищив 60 млн швейцарських франків. Для її координації 10 років тому було створено Швейцарське бюро співпраці в Україні. Про досвід і перспективи спільної роботи – розмова з директором Бюро Мануелем ЕТТЕРОМ.
– На яких напрямах вдалося досягти успіхів?
– Неодмінно хотів би згадати про співпрацю щодо поліпшення системи управління та сприяння ефективному місцевому розвитку через процеси децентралізації. Скажімо, різні асоціації та об’єднання все частіше і активніше беруть участь у процесах планування, зокрема і на національному рівні.
Вагомою є співпраця у сфері охорони здоров’я, у реформуванні системи юстиції. Допомагаємо Україні у розвиткові лісового господарства. І зокрема, увага зверталася на вдосконалення відповідного законодавства, на поліпшення методик рубки лісів в Україні. Адже правильне ведення лісового господарства сприяє зменшенню повеней.
– Хто замовник ваших послуг – Кабінет Міністрів чи українські неурядові організації?
– Оскільки ми репрезентуємо державне відомство, то, насамперед, співпрацюємо з урядом. Але одержувачами нашої допомоги можуть бути і приватні структури, і неурядові організації, якісь об’єднання, населення на рівні місцевих громад – міста, села, селища. Але вся наша діяльність, звичайно, здійснюється узгоджено з урядовими структурами вашої країни.
– Як Ви оцінюєте професійний рівень українських фахівців?
– Ми переважно працюємо саме з українськими експертами. Вважаємо однією із сильних сторін те, що стараємося знайти оригінальні рішення, за допомогою тих місцевих фахівців, які знаються на цьому. Українські фахівці, як правило, дуже добре підготовлені. Одержуючи якийсь поштовх або ідею від міжнародних експертів, вони мають можливість їх творчо опрацювати та реалізувати найбільш оптимально для ситуації в Україні.
– Створення громадянського суспільства – кінцева мета всіх економічних та соціальних перетворень. Чи далеко просунулася Україна щодо цього? Що нам заважає прискорити рух у цьому напрямі?
– Я сказав би, що в Україні громадянське суспільство більш розвинене, ніж у деяких інших країнах.
Але існують ще завдання, які треба вирішити. А саме – удосконалити державний апарат таким чином, щоб він повною мірою використовував той потенціал, який пропонує громадянське суспільство. Поки що в Україні державний апарат занадто централізований і часто не дає простору для активної роботи громадянських інституцій.
Те саме стосується й економіки. Вона теж досі залишається громіздкою, має складну структуру, що перешкоджає розвиткові ініціатив і надходженню інвестицій.
– Побутує думка, що зарубіжна допомога не буває безкорисливою. Дехто вважає, що таким чином іноземні донори прокладають дорогу своєму вітчизняному бізнесу, а це негативно впливає на розвиток українського підприємництва та української економіки в цілому. Ваша думка щодо цього?
– Будь-яка співпраця переслідує певну мету. Але є дві філософії підходу до таких питань. Одна – «якщо я виграю, ти програєш», а друга – «якщо я виграю, ти виграєш теж». Ми дотримуємося саме другого принципу.
Співпраця швейцарської економіки з українською вийде на новий рівень, коли ви доможетеся стабільного добробуту населення. Ми зацікавлені, щоб в Україні було багато людей, які здатні купувати ті товари, котрі експортує Швейцарія. Переконаний, що це було б вигідно обом країнам.
– Україна, вибудовуючи зовнішньополітичні пріоритети, іноді оглядається на Москву, іншим разом – на Європу. Чи буде підкоригована робота вашого Бюро у зв’язку з приходом нової української влади?
– На щастя, ми живемо не в двополюсному світі. Сучасна глобалізація дозволяє мати багато друзів. Це стосується і Швейцарії, і, переконаний, України також. І Росія, і Європейський союз – сусіди України. Тож цілком природно мати добрі стосунки з усіма ними!
