Прикметники на -уч-, -юч-, -ащ-, -ящ-

Частина прикметників із названими суфіксами походить від інших прикметників і вказує на збільшену якість: гидкий – гидючий, поганий – поганючий,злий – злючий,багатий – багатющий,скупий – скупучий(про це мовилося вище).

Частина походить від дієслів. Але їх не можна віднести до дієприкметників (рос. причастий), оскільки вони вказують не на ознаку дії,а на властивість (якість) предмета.Наприклад, везущий.Це не той, хто в даний момент (для дієприкметників характерною є саме ознака часу дії) щось везе, як сприйняли б це слово росіяни, а той, хто має властивість везти:Кобила, хоч і шпакувата, проте везуща (Грінченко). Маючий– той, хто чимось володіє постійно, і це вже є його властивість, а не ознака дії (Маючі люди сиділи по хуторах – П. Куліш). Та саме: бачучий– той, хто добре бачить (рос. зоркий); роботящий– той, хто любить працювати, працьовитий, (рос. трудолюбивый); робучий (робочий)– той, хто не лінується, той, що призначений для роботи (робучібджоли, робочікреслення).

Зверніть увагу: наголоси в прикметниках даного типу припадають саме на суфікс.

Нижче подаємо словничок прикметників дієслівного походження (складений за словником Грінченка). Він може знадобитися як лексичний матеріал, а поза тим покаже: прикметників на -уч-, -юч-, -ащ-, -ящ-, -яч-у нашій мові не так уже й багато. А якщо кількість слів із названими суфіксами зростає, то це лише тому, що русифікація не спить: деякі автори дозволяють собі вводити в обіг кальки з рос. причастий,хоч і знають, що українська народна мова дієприкметників такого типу не утворює (докладніше про це буде розказано далі). Отже:

балакучий – Там така приязна та балакуча жінка (М. Вовчок)

беручий (беручкий) – У нас діти беручі до грамоти; беручкий до роботи

біючий – той, хто весь час б’ється (біюча жила (жилка) – аорта)

благащий – Не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовчок)

блискучий – Очі поночі блищать блискучі (М. Вовчок)

болющий, болючий – Болить серце болем болющим (М. Вовчок); болюча рана

видющий – протилежне рос. слепой

гавкучий – Такий у нас гавкучий собака (з живих уст)

гнучий – Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча (І. Котляревський)

говорючий – протизначне до німий(говорючий папуга)

годящий – 1. на щось придатний; 2. рос. толковый (годящий тесля, годящий посібник)

гомонючий – той, що весьчас гомонить (а не в минулому, теперішньому чи майбутньому часі, як це властиво для дієприкметників) (гомонючий струмок)

горючий – той, що має здатність горіти (Ясень – дерево горюче)

гудючий – той, що має здатність гудіти (гудючий зимовий вітер)

дрімучий – рос. сонливый(Тихенько дрімучий Прут тече далі)

дряпучий – що має властивість дряпатися (дряпучий кіт)

живучий, живущий – що має властивість оживляти (живуча, живуща вода)

завалящий – мало на що придатний

завидущий – заздрісний

загребущий – жадібний, зажерливий (очі завидющі, руки загребущі)

зароботящий – що добре заробляє (Чоловік трапився зароботящий: і столяр, і чоботар)

зароблящий – той, що живе із заробітків (Наше життя зароблящеє: що затирлиґав, те й пролиґав)

знаючий, знающий – добре обізнаний з чимось (…зіб’є з пантелику й знающого – Стороженко)

колючий – що має властивість колотися (колючі будяки)

котючий – 1. От який котючий отой клубок, аж під лаву забіг; 2. плідний (котючі вівці)

кусючий – що має властивість кусатися (кусючі мухи, а не кусачі– рос.)

ламучий – що легко ламається (Осика – дерево ламучеє)

летючий – що має властивість літати (дикі качки – летючі, свійські – ходячі)

лопотючий – Ситець такий цупкий та лопотючий

люблячий – той, що ставиться з любов’ю (Такий був люблячий до мене – М. Вовчок)

мелючий – що справно меле (Такий мелючий у нас млин)

мерущий – той, хто вмирає (Бджоли сняться проти мерущого)

минущий – рос. преходящий, тленный(Усе тінь минуща, одна річ живуща: білий світ)

мислячий – той, хто має властивість мислити (мислячий чоловік)

мовчущий – мовчазний (Дикі мовчущі степи)

невидющий – 1. сліпий(Невидющими очима мов сонце побачив – Шевченко); 2. рос. невидимый, неприметный(Візьму води цілющої, поведу дорогою невидющою)

невмирущий – рос. бессмертный

невсипущий – 1. неутомимый (Тільки невсипущічати по степових могилах не давали орді набігати знеобачки – П. Куліш); 2. рос. безустанный (Чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила? – Шевченко)

невтерпучий – рос. нестерпимый (У невтерпучих муках стогнали – Стороженко)

неминучий – рос. неизбежный

непитущий – той, хто не має нахилу до хмільного (рос. трезвенник)

непосидющий – рос. непоседливый

несуща – курка, що справно несеться (Химині кури несущі були)

орудущий – той, хто командує (Оце мені орудущий! Тільки каверзує – Грінченко)

орючий – що добре оре (Плуг такий орючий)

палючий – рос. жгучий (Палюче сонце пустелі)

пам’ятущий – що має добру пам’ять (Діти такі пам’ятущі)

пахнючий, пахнющий – із сильним запахом (пахнючий перець)

пекучий – що пече (пекучий вітер, пекуча журба)

плодючий – що добре плодиться (плодючі гуси)

прагнючий – рос. жаждущий (Я на горілку не прагнючий – Грінченко)

побігущий – жвавий, моторний (Така побігуща дитина – ні часинки не всидить)

родючий – що добре родить (нива родюча, дерево родюче)

ростючий – що швидко росте (оце бур’ян такий ростючий)

скрипучий – що завжди скрипить (Скрипуча верба й здорову переживе)

співучий – 1. Той, хто любить співати (співучі наші дівчата); 2. мелодійний (співуча мова)

сплячий – що має властивість весь час спати (Спляча красуня)

стоячий – 1. що має властивість непорушності (стояча вода); 2. той, що стоїть без руху (І з-під стоячого підошву випоре – приказка)

терплячий – рос. терпеливый

тонучий – той, хто тоне (Тонучий і бритви вхопиться)

тягучий – що має властивість розтягуватися (тягуче тісто)

тямучий, тямущий – той, хто має здатність у чомусь розбиратися (рос. смышленный, толковый) (тямущий майстер)

цілющий – 1. що має властивість злучати в одне ціле (Побризкала цілющою водою – голова до тіла приросла – з казки); 2. рос. целебный (цілюще зілля).