Виложистий
Так народна мова й класична українська література віддавна називають комірець, що його сучасні законодавці мод почали раптом звати відкладним (очевидно, на російський копил отложной). Просимо повернути предметові народне означення: виложистий.Воно також літературне: Дівчина була в сорочці з виложистимкоміром, – читаємо у Свидницького.
Винятковий
Єдино тільки цей прикметник (часом і його синоніми виємний, виїмковийі надзвичайний) є поправним відповідником російському исключительный.Усе інше, зокрема виключний, так само, як і прислівник виключно, – звичайні вигадки малограмотних «зближувачів мов». Будьмо грамотними!
Відмінний
Цей прикметник існує в нашій мові віддавна. Дехто вважає його точним відповідником рос. отличный.Це хибна думка, оскільки відміннийпередає лише перше значення отличного: отличающийся от чего.Приклади: Відмінні (вони), відмінніпопри разючу зовнішню схожість (В. Підмогильний), Пішла перед тобою одміннавід нашої сторони (П. Куліш).
Що ж до другого значення рос. отличный(замечательный), то українське відмінниййого не має. Воно почало нав’язуватись нашій мові десь усередині 30-х років минулого століття, коли спеціальною вказівкою до української шкільної практики запроваджено російську шкалу оцінки знань. Справді, оцінки в українських школах були такі: ДПГ (дуже погано), ПГ (погано), ЗДН (задовільно), Д (добре), ДД (дуже добре). Потім перші дві оцінки об’єднали в одну: НЕЗД (незадовільно) а далі пішли ПС (посередньо), Д (добре) і ВІДМ (відмінно).
Що вийшло? Якщо отличнозвучало нашою мовою як дуже добре,і так, власне, треба перекладати це слово й сьогодні, то відмінновже було примітивною калькою, яка почала диктувати не лише прислівникам, а й прикметникам. Це видно з того, що для перекладу прикметника отличныйу значенні замечательный наша мова має довжелезний ряд синонімів – прекрасний, чудовий, надзвичайний, чарівний, блискучий, досконалий, довершений, дуже вдалий, влучний, слушний, феноменальний,– але ніхто на цей ряд не зважає: школа привчила журналістів тільки до російськоподібного відмінний,а вони вже стосують його не лише до знань,а й до роботи, успіхів, результатіві т.д. Мова набуває неукраїнського забарвлення.
Широко вживають у наш час також слово відмінник.Прихильникам його не завадить знати, що в народі відмінниками(часом одмінкамий відмінчатами) називають дітей, що народилися з якимись вадами: існує повір’я, що це нечиста сила підмінила (одмінила)породіллі дитину.
Відсутній, присутній
Тільки людині Бог дав свідому волю вибору і свободу вчинків: хоче людина буватив церкві – вона буває,не хоче людина буватина збіговиськах нечестивців – вона не буває. Тому прикметники відсутнійі присутній,які мають у своєму корені дієслово бути(форма теперішнього часу третьої особи множини – суть), можуть стосуватися лише людей: Ще з-за дверей почув голосні розмови і веселі сміхи офіцерів, присутніху залі (І. Франко); Треба записати відсутніхна зборах (із живих уст).
Що ж до речей (неістот), яким власної волі вчинків не дано, то про них можемо говорити лише, вони єабо їх нема,що вони наявніабо їх бракує,що ми їх маємоабо нам їх не стає.
Росіяни поширили поняття отсутствие (присутствие)не лише на людей, а й на речі (неістоти). Це аж ніяк не означає, що мусимо таке робити й ми та смішити світ канцеляризмами типу наличие отсутствия.Наша мова людей поважає і з речами (неістотами) їх не плутає. Тому словами відсутній – присутній, відсутність – присутністьне зловживає.
Кілька паралелей на підтвердження сказаного:
Рос. Укр.
доказательства отсутствуют доказів немає (бракує)
из-за отсутствия доказательств за браком доказів
из-за отсутствия времени за браком часу,
через нестачу часу
лёгкие у рыб отсутствуют риби легенів не мають
находиться в отсутствиине бути на місці
не теряя присутствия духа не розгубившись,
не втрачаючи
панування над
собою, незворушно,
спокійно, спокійнісінько
присутствие корня наявність кореня
в родственных словах в споріднених словах
Фразеологізми:
в моём присутствии при мені
в присутствии кого при кому
в присутствии чего при чому
в присутствии всех при всіх, привселюдно
