Молдавське національно-культурне товариство «Ізвор» було створено в Ренійському районі у 2005 році. Очолив цю організацію відомий та шанований чоловік – лікар вищої категорії, завідувач неврологічного відділення Ренійської центральної районної лікарні Олег Бурля. Перший же рік роботи ознаменувався барвистим, феєричним фестивалем молдавської народної музики, пісні, танцю.
З того часу жителі багатонаціонального Ренійського району із нетерпінням чекають, коли відбудеться черговий фестиваль. Якщо спочатку артисти виступали на сцені районного Будинку культури, то в останні роки свято перекинулося на міську площу Свободи і проходить при великому скупченні народу – від малого до старого.
Цього року фестивалю передував круглий стіл, учасники якого обговорили проблеми та перспективи громадського життя молдаван Одещини та України в цілому.
Виступаючи перед аудиторією, начальник управління у справах національностей та релігій Одеської облдержадміністрації Ярослава Різникова заявила про те, що нова влада нашої країни як на центральному, так і на регіональному рівні буде й надалі провадити зважену та конструктивну національну політику, спрямовану на забезпечення прав і розвиток потенціалу усіх етносів України. Актуальність цього курсу особливо очевидна на прикладі Одещини, де сьогодні живуть представники 133-х національностей. Як відзначила Я. Різникова, обласна влада здійснює не лише моральну, але й матеріальну підтримку нацменшин: цього року у бюджеті закладено 400 тис. грн. Крім цього, обласне керівництво сприяє залученню інвестицій, долученню до міжнародних програм та ґрантів.
Голова Всеукраїнської національно-культурної молдавської асоціації Анатолій Фєтєску порушив таку складну та неоднозначну проблему, як взаємини України та Румунії з питання забезпечення прав нацменшин в обох країнах. Не секрет, що Румунія посилює свою політичну та культурну експансію у тих регіонах України, де компактно живе молдавське населення, і, насамперед, на Одещині та Буковині. Разом із тим, як відомо, деякі високі румунські чиновники відмовляються визнавати сам факт існування молдавської нації та молдавської мови, прагнучи нав’язати цьому народу румунське «походження». Розглядаючи молдаван України як «румунську діаспору», Румунія періодично провадить на території нашої країни моніторинг дотримання прав і свобод «співвітчизників». Однак, як свідчать результати таких досліджень, переважна більшість молдаван виступає за збереження своєї національної, культурної та мовної ідентичності – лише одиниці називають себе етнічними румунами. Так, згідно із останнім переписом населення у Ренійському районі, наприклад, себе назвали румунами лише четверо, тоді як більшість населення (49%) вважають себе молдаванами.
У зв’язку із цим А. Фєтєску підкреслив: політику романізації (точніше, «румунізації») молдавського населення України слід вважати спробою асиміляції, що, до речі, неприпустимо з погляду європейських норм. Анатолій Семенович закликав співвітчизників виробити чітку та консолідовану позицію з даного питання й не «клювати на вудку» сусідньої країни, яка під виглядом «турботи про діаспору» переслідує лише власні інтереси.
Начальник відділу освіти Ренійської райдержадміністрації Тетяна Ботіка під час засідання за круглим столом розповіла про те, що в районі сповна дотримуються права нацменшин. Так, у кожному із п’яти молдавських сіл діти мають можливість вивчати рідну мову або навчатися рідною мовою. Усі школи забезпечені відповідними педагогічними кадрами. Звичайно, велика увага приділяється викладанню державної мови – для того, щоб випускники загальноосвітніх національних шкіл не відчували дискомфорту при вступі до вищих навчальних закладів.
Тетяна Ботіка подякувала голові Всеукраїнської національно-культурної молдавської асоціації Анатолію Фєтєску за надану допомогу у забезпеченні національних шкіл підручниками. Хоча ще є дефіцит деякої художньої літератури.
Орлівський сільський голова Іван Кіронакі у своєму виступі акцентував увагу на тому, що є необхідність навчати деяких талановитих випускників у вузах Республіки Молдови, зокрема, в інститутах культури. Голова громадської організації «Ізвор» Олег Бурля чергового разу зупинився на інформаційному аспекті: ренійцям вдалося домогтися трансляції по кабельному телебаченню програм молдавською мовою, однак дотепер не вдається повернутися до дубляжу районної газети молдавською мовою, що практикувалося кілька десятиліть, аж до 1991 року.
Учасники круглого столу погодилися із тим, що і у Ренійському районі, і в усій Одеській області провадиться зважена національна політика: тут діє значне число національно-культурних товариств, багато з яких провадять активну роботу. Як відзначив заступник голови Ренійської райдержадміністрації Іван Стадніков, між товариствами навіть присутня здорова конкуренція – усі бажають репрезентувати свою культуру, історію найефектніше. І в цілому це сприяє взаємопроникненню, взаєморозумінню та мирному співіснуванню усіх націй та етносів. Це ще раз підтвердив фестиваль, у межах якого виступили самодіяльні колективи Ренійського району. Більшість із них протягом останніх років демонструють своє професійне зростання, натхненний політ творчої думки. Окрасою ренійського фестивалю став виступ колективів із села Утконосівки Ізмаїльського району, із села Валени та міста Кагул (Республіка Молдова). Концерт тривав понад чотири години і, по суті, перетворився на народне гуляння.
