Сьогодні п'ятий день міжнародного театрального фестивалю «Зустрічі в Одесі». Більша частина програми позаду. Глядачі та учасники фестивалю подивилися вже 10 вистав із 16. Але два дні, що залишилися, будуть не менш насиченими, ніж попередні. У поціновувачів театрального мистецтва попереду ще зустрічі із Російським драматичним театром із Литви, Державним молодіжним драматичним театром зі столиці Молдови, київським театром «Вільна сцена», Пермським театром «У моста». Актори Одеського російського академічного драматичного театру на одній із «малих сцен» фестивалю – у приміщенні Всеукраїнського болгарського культурного центру, у п'ятницю, 10 вересня, покажуть «Спасённые страницы «Мастера и Маргариты».
А сьогодні увечері, на «великій сцені», Меліховський театр «Чеховська студія» з Росії репрезентує п'єсу за оповіданнями А. Чехова «Дачный театр Антоши Чехонте». Прем'єра цієї вистави відбулася у листопаді минулого року. На фестивалі це буде вже друга за рахунком вистава, поставлена на основі творчості видатного російського письменника. Першою була «Верочка» у виконанні Державного ордена «Знак Пошани» академічного російського драматичного театру ім. О.С.Пушкіна з міста Якутська, якому, до речі, цими днями виповнюється 90 років.
«Це не Чехов. Занадто багато експресії, та й «туману розвели», – скаже знавець творчості Чехова, подивившись п'єсу, і, напевно, почасти буде правий. Туману, у вигляді спецефектів було, справді, багато, та так, що навіть часом ставало важкувато дихати. Однак, судячи з реакції зали, у якій, треба відзначити, панував цілковитий аншлаг, вистава глядачам сподобалася. І це незважаючи на досить своєрідну інтерпретацію режисером Лінасом Зайскаусом маловідомого, зовсім невеличкого (усього півтори сторінки) оповідання про нерозділене кохання якоїсь Віри Гаврилівни до якогось Івана Олексійовича. За півтори години сценічного дійства акторам вдалося, використовуючи текст Антона Павловича Чехова, розкрити та продемонструвати усю широту російського характеру. Феєрверк невтримних пристрастей та емоцій на тлі традиційних російських народних розваг – лазні, горілки, гармоні та ведмедя. Для посилення сприйняття, режисер використовував такі засоби як музика, ритміка, пантоміма, танок, пісні та навіть елементи спортивної акробатики. Ну, і, звичайно ж, увесь спектр гумору: від добродушно-веселого до іронічно-саркастичного.
Усього у виставі зайнято 7 акторів. Це Євген Стрельцов, Ксенія Єремєєва, Дмитро Трофимов, Степан Федоренко, Алла Бузмакова, Марина Слєпньова, Альона Лисиця. Повноправним учасником, що не полишав сцену ні на хвилину протягом усієї дії, є й маленький оркестр, він складається із акордеону – Бориса Корнієнка, скрипки – Любові Тимофєєвої, віолончелі – Олени Варякіної та кларнета – Вілорда Гаврильєва.
Сьогодні ж, до 130-річчя від дня народження Олександра Гріна, на сцені Єврейського культурного центру глядачі побачать нову моновиставу (прем'єра якої відбулася напередодні відкриття фестивалю – 4 вересня) на 1-у дію, поставлену за однією з кращих новел письменника «Крысолов». Два прошарки світу – лиховісний щурячий та сумний людський розкриє заслужений артист України Олександр Форманчук. А для любителів творчості видатної французької співачки Едіт Піаф своєрідним подарунком стане вистава «Падам…Падам…», який привезли на фестиваль із Кишинева молоді актори театру «С улицы Роз».
