«Профі» розуміє з півпогляду
Корінний одесит, актор, співак, ювелір і агент Петер Небенгауз своє дитинство провів у Південній Пальмірі. 14річним переїхав жити до Німеччини, закінчив Приватну школу актора.
На телеканалі «Інтер» пройшов показ воєнного серіалу «1942», який є продовженням багатосерійки «1941» (режисер – В. Шалига). Картина показує, як під час війни люди намагалися виживати, як змінювалися їхні вдачі, погляди на життя, як ставало цінним те, що в мирний час здавалося не таким важливим. Фільм примітний не лише цікавим сюжетом, але й тим, що ролі німецьких офіцерів виконували справжні німці: Йоханнес Габріель, Свен Філіп, Ейчхорн Хільмар, Матіас Шервенікас. Й. Габріель зіграв одну з найголовніших і найскладніших ролей у фільмі. Його персонаж, німецький оберлейтенант Вальтер, швидко став для глядачів «своїм». Саме тому я вирішила поговорити з його агентом – Петером Небенгаузом, який розповів багато цікавого, а також дав можливість поговорити з виконавцем однієї з головних ролей картини Йоханнесом Габріелем.
– Здрастуйте, Петере, Ви є агентом одразу декількох німецьких акторів. Як Вам вдається усе встигати?
– Доброго дня! Бути агентом акторів – це моє хобі. Я одержую від цього задоволення.
Зйомки «1941» – «1942» проходили в лісі. Це була суцільна романтика. Але головне навіть не в цьому. Атмосфера в колективі була неймовірно теплою та дружньою! Безумовно, коли працюєш лише з одним актором – це досить просто. Коли одразу з п’ятьома – складніше: потрібно одночасно усім роз’яснити команди режисера, а потім перекласти і самому режисерові. Зйомки фільму – процес не швидкий, і згодом німецькі актори багато чого навчилися самі. Мені стало значно легше в ролі перекладача.
– Йоханнесе, розкажіть, як Вам працювалося з командою Валерія Шалиги?
– Чудово! Ми так спрацювалися, що стали розуміти одне одного практично з півпогляду.
– Чи є істотна різниця у роботі з німецькими режисерами та російськими?
– Я її не побачив. Якщо людина – справжній професіонал своєї справи, то вона добре працює незалежно від своєї національності.
– Йоханнесе, у серіалі «1941» – «1942» Ваш герой шляхетний, вихований, добрий, але у той же час мужній та суворий, як справжній чоловік. Вальтер – Ваша копія чи всетаки є відмінності?
– Я не можу сам себе характеризувати. Мені здається, що це буде не зовсім вірно. Тому нехай краще на це запитання відповість мій агент, йому з боку видніше.
П. Небенгауз:Йоханнес досить скромна людина, як Ви могли помітити. З Вальтером вони дуже схожі. Гадаю, якщо ті ситуації, що відбувалися за сюжетом фільму, сталися б у реальному житті з Йоханнесом, то він би вчинив так само, як і його персонаж.
– Петере, на початку зйомок картини «1941» Вам доводилося багато перекладати з російської на німецьку мову. А після завершення зйомок ваші актори уже знали якісь російські слова або вирази?
– Моїм акторам було дуже цікаво. Габріель і Шалига вивчили багато фраз. Коли Йоханнес довідався, що буде зніматися у продовженні фільму, то ґрунтовно підготувався до зйомок: вивчив багато загальноприйнятих слів російською. А режисер серіалу за час зйомок уже сам говорив німецькою «знято», «увага», «приготувалися».
– Йоханнесе, за сюжетом Ви постійно рятуєте російську дівчину Дашу. Як Ви вважаєте, чи вірно ставити особисті інтереси вище за патріотичні?
– Якщо постає вибір між любов’ю до батьківщини і любов’ю до жінки, то потрібно вибрати любов до жінки. (Спірна думка! Чим не привід для дискусії на сторінках «ОВ»? –ред.)
– Якщо буде продовження серіалу «1942», Ви погодитеся й далі зніматися в цій картині?
– Звичайно! Я буду дуже радий зустріти друзів і колег, з якими я познайомився на зйомках.
– Йоханнесе, Петере, дякую вам за бесіду. Бажаю подальшого професійного зростання і вдалих робіт у кіно!
Й. Габріель:Дуже дякую Вам і усім моїм шанувальникам за теплі слова, за листи, які мені надсилаєте.
П. Небенгауз:Я теж хочу подякувати і передати величезний щирий привіт усім одеситам! Якщо ти одесит, то це навіки. Де б ти не опинився, у якій би країні не жив – у серці завжди буде рідна Одеса!
Юля ГРИНИШИНА, студентка ОНУ ім. І.І. Мечникова
Знакові постаті мосту Bondero
Угалереїсучасногомистецтва«NTart» проходитьвиставка«Іпостась» художникаВадимаБондаренка, відомогопідпсевдонімомBondero. В експозиції представлено десять робіт, один об’єкт і пригодницька книжка автора – теж «Іпостась».
– Спроба зробити мікс постмодернізму та альтернативного модернізму. Повільне вгасання постмодернізму призводить до пошуку нових шляхів, відбувається своєрідна культурна трансгресія, перехід між напрямами живопису – постмодернізмом і новим модерном, – говорить художник.
Монофігурний живопис, елементи соцреалізму, мінімум сюжету для лаконізму передання певного посилу – зіткнення і наступне взаємопроникнення різних культур. Герої широко відомі: Володимир Висоцький, Анжеліна Джолі, Крістіна Агілера, Люсі Ліу. Знакові фігури різних національностей як міст для переходу від одного напряму до іншого…
Практично монохромні полотна (одиндва кольори), відхід від традицій південноросійської школи, де багатству палітри надається значна роль. Як непросте начало, де поки ще замало кольору та світла, монохромність позначила певну невизначеність у пошуку колористичних і сюжетних розв’язків нового шляху.
Олексій ІВАНОВ
