Насамперед – артисти
Звірятка, що стоять на задніх лапках перед мікрофонами під модернову музику, немов справдешні репери – смішно й сучасно. Таким, мабуть, і мусить бути цирк сьогодення – Московський цирк ім. Юрія Нікуліна, яким керує син чудового артиста Максим.
– Одеса – місто з добрими цирковими традиціями, але важке для нас. Так говорив батько. Чому важке? Публіка тут дуже вимоглива, – сказав Максим Юрійович на пресконференції. Спілкування із журналістами відбулося після прем’єрної вистави програми «Зірки манежу» на арені Одеського державного цирку. Так почався всеукраїнський тур нікулінських майстрів манежу. І почався за аншлагу.
Востаннє я був у цирку років із двадцять шість тому. З того часу залишилося очікування якоїсь яскравої, немов хлопавка з конфетті, події. На жаль, не можна повернути відчуття того свята, і залишалося лише подоброму заздрити малечі, яка заповнила цирк. А що цікавить маленьких глядачів передусім? Звичайно, тварини! Крім згаданих «співаків», були ще й білі пуделі. І гвіздок програми – шоу «Їхали ведмеді». Їхали і на самокаті, й на мотоциклі… Один із клишавих, як то кажуть, із вітерцем провіз дресирувальників під нескінченні оплески та радісний вереск дітвори. Не такий вже й клишавий, не такий вже незграбний, виходить? І все завдяки зусиллям народного артиста Росії Віктора Кудрявцева та заслуженої артистки Росії Ольги Кудрявцевої.
Номери з кіньми були не дуже вдалими. Пройшли без провалу, однак із затримками, напругу на арені відчували глядачі. Спишемо на хвилювання – все ж таки новий манеж, перша вистава програми за кордоном, нехай і напівпрозорим. Тактак, публіка начебто б своя… і трішечки не своя. Важка, як ви пам’ятаєте.
Артист нікулінського цирку повинен бути не спортсменомтехнарем, а насамперед артистом. Так вважає Максим Юрійович Нікулін. Тому під час вистави у глядачів не мерехтить в очах від каскаду запаморочливих трюків. Що ж, уважніше придивімося до осіб. З усієї родини Аверюшкіних, які виступали на манежі, відзначу чудового артиста Андрія. Буває, що після декотрих вистав глядачі спересердя називають клоунів дурними, несмішними та докучливими. Так от, це – не про Андрія! Він змушував реготати всю залу, швидко знайшов контакт із дітками, віртуозно вистукував на казанках «Широка страна моя родная». Знову ж, дозволю собі відзначити елемент «осучаснення» програми – гра клоуна із глядачами в матрьошки«наперстки». Звичайно, ми програли Андрієві («Просто як український народ політикам», – це думка колегижурналістки), але невдоволених в залі не було.
Серця завмирали, коли під куполом працював повітряний гімнаст Олег Спігін. Одна з глядачок назвала його гладіатором цирку… Втім, краще прийти та подивитися.
P.S. Пресконференція з М.Ю. Нікуліним переросла в цікаву розмову про цирк ХХІ століття. Сподіваюся, повернемося до нього у найближчих номерах «ОВ».
Євген Блінов,«Одеські вісті»
«Машини часу» біля Дюка
Говорячи про символи часу, ми часто згадуємо кумирів, модні тенденції в одягу, але дуже рідко говоримо про автомобілі. Хоча вони теж є дуже яскравими символами свого часу, символами епохи. Це вкотре підкреслила виставка історичних автомобілів, організована представником компанії «Інкоргруп» Ігорем Анікейчиком в Одесі, біля пам’ятника Дюкові. Глядачі змогли побачити 16 автомобілів, про кожен з яких можна було б розповісти цікавущу, майже детективну історію.
Наприклад, ЗИС110, 1946 року випуску, був у розпорядженні охорони Сталіна. І вже за тих часів міг розвивати швидкість до 160 кілометрів за годину. ГАЗ14 «Чайка» Володимира Шевченка належав родині першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького й возив її членів по Ялті.
Євгена Гербармгікера відвезли до США батьки ще дитиною. І хоча на Американському континенті є 11 міст, які називаються Одеса, він не зміг жити без нашої, чорноморської, єдиної та неповторної. У 2002 році повернувся. Коштів на купівлю квартири в Одесі забракло, тож і доводиться поки що жити в Запоріжжі. Свій «вілліс» Євген придбав у ЛосАнджелесі. Діставатися до Одеси автомобілю довелося аж три місяці. Але це не збентежило власника: головне, у нього є чудовий ретроавтомобіль, який успішно бере участь у різних історичних реконструкціях.
Відвідувачі виставки просто неба побачили також ЗИС115. Ця машина ніколи не переверталася, і на автомобілях саме цієї марки волів їздити Михайло Горбачов.
Анатолій ВАКУЛЕНКО
