Завтра – день бібліотек

Не слід забувати…

Для забезпечення потреб читачів як у міських, так і у сільських книгозбірнях потрібно не лише створювати відповідні умови, але й оновлювати книжковий фонд. Яким чином читальням вдається утриматися на плаву, коли культура отримує мінімальне фінансування, мені розповіла начальниця Березівської центральної бібліотечної системи Тетяна Віншель.

Взагалі ЦБС району знаходиться не в найкращому стані, адже сільські заклади переважно не опалюються, подекуди доводиться рятувати поліграфію від дощу, який сочиться крізь дірявий дах. Це одна з причин незначного відвідування бібліотек селянами. Цю проблему, як і низку інших, уже протягом тривалого часу порушують працівники бібліотечної мережі. Так, у с. Балайчук сільський голова Тетяна Писанюк вишукувала приміщення, куди можна було перевести літературу, чим, слід відзначити, і врятувала її від псування. Як підкреслює Тетяна Миколаївна, бібліотеки тримаються завдяки їхнім працівникам. Позитивним прикладом змін є Степанівська сільська бібліотека, розташована у приміщенні Будинку культури, де нещодавно замінили вікна та провели газ.

Про те, що на цю все ще потрібну ланку не звертають уваги, нині вже го­ворити не можна. Адже крок за кроком у районі йде робота щодо розвитку та відродження книгозбірень. Вона почалася із найголовніших у Березівці. Як розповіла начальник ЦБС, жоден об’єкт району не залишається поза увагою голови Березівської райдержадміністрації Василя Арнаута.

Районна бібліотека, як виявилося, переживала не найкращі часи. Спочатку працівники підтримували заклад власними силами, за власний кошт надавали приміщенню привабливішого вигляду. Потім керівник району спрямував ін­весторів для підтримки. З розумінням поставився керівник району до проблеми відсутності комп’ютера і незабаром вирі­шив дане питання. Тож нині працівники можуть отримувати не лише методичні рекомендації, тримати зв’язок з іншими книгозбірнями, а й допомогти відвідувачеві в разі потреби.

Зрушила з місця і проблема ремонту даху, яка назрівала вже давно. Рясні дощі вказали на необхідність заміни шиферної покрівлі, яка не ремонтувалася з часів спорудження будівлі. Коли шифер почав підтікати, працівники книгозбірні потроху латали його власними силами, проте нині це вже неможливо. Крім того, нещодавно за рахунок платних послуг та спонсорських коштів вдалося відремонтувати кілька кабінетів. Проте цей результат, який так важко дався, може бути знищено. В.П. Арнаут зрозумів всю суть проблеми та пообіцяв знайти можливість її розв’язання. На його прохання відгукнулася Спілка підприємців Березівського району (голова – депутат райради Сергій Подорожній). Наразі вже підготовлено матеріали і до зими, планують перекрити дах.

Цьогоріч нарешті вдача повернулася обличчям і до Березівської дитячої бібліотеки. Ще на весні голова РДА посприяв у придбанні для цієї книго­збірні комп’ютера та розпочав гази­фікацію приміщення. Попри те, що газопровід проходив поруч зі спорудою, як виявляється, це не полегшувало її газифікацію – не вистачало коштів у районному бюджеті. І справа зрушила з місця не тому, що з’явилися зайві гроші, а тому, що з’явилася зацікавлена людина.

І цього опалювального сезону праців­ники бібліотеки та діти, які відвідують заклад, будуть у теплі. А школярів тут завжди повно, адже бібліотекарі постійно проводять тематичні заходи та цікаві свята. Крім того, нещодавно депутати районної та міської рад брати Соловйови, які входять до складу Спілки підприємців Березівського району, подбали про зовнішній вигляд споруди. Після ремонту фасад сяє та приваблює рожевим кольо­ром цікаву малечу.

Залишаються ще проблеми, але при такому темпі їх розв’язання можливе вже скоро. Головна мета – поповнення книжкового фонду. Тетяна Віншель розповіла, що цьогоріч література зовсім не надходила, адже президентська програма, завдяки якій раніше хоч потрохи поступали книжки, припинила своє існування. Крім того, періодики для всього району передплатили лише на 4 тисячі гривень. В минулому році – 15 тис. грн. Та це, як виявляється, не самий гірший показник, оскільки невідомо, чи буде змога наступного року взагалі передплатити періодику. Адже коштів на такі видатки в кошторисі не передбачено. Якщо в районній та дитячій бібліотеках, хоча й не часто, але купують по кілька десятків книжок за кошти з послуг, то сільські залишаються в очікуванні. Тобто спрацьовує колова система: що рідше поповнюватиметься книжковий фонд, то скоріше відпаде потреба в книгозбірні.

Та не слід забувати, яку роль відіграє книжка в житті дитини та дорослої лю­дини, як позитивно впливає на фор­мування особистості, попри розвиток інформаційних технологій.

Наталія Самойленко,власкор «Одеських вістей», Березівський район

У семінарській бібліотеці – 40000 книжок

Одеська духовна семінарія відкрилася у 1838 році. Разом з нею створювалася й семінарська бібліотека.

1920 року семінарію закрили, приміщення духовної школи націоналізували, а унікальна бібліотека була повністю розграбована й безповоротно втрачена. Лише дещиця безцінної скарбниці знань збереглася у фондах Одеської національної бібліотеки ім. М. Горького і в університеті ім. І.І. Мечникова. Тому після відродження семінарії 1945 року бібліотечний фонд довелося відновлювати заново.

У лихоліття післявоєнної руїни і роки атеїстичних переслідувань, що потім настали, праця семінарських бібліотекарів була справді подвижницькою. У зв’язку з гострою нестачею богословської літератури доводилося з дуже великими труднощами відшукувати рідкісні дореволюційні видання й на друкарській машинці під копірку знімати копії. Саме в цей час у бібліотеці Одеської духовної семінарії трудився молодий Віктор Сабодан – нинішній предстоятель Української Православної Церкви блаженнійший митрополит Київський і всієї України Володимир. Неможливо не згадати про багаторічну хранительку семінарської бібліотеки Марину Михайлівну Язикову, завдяки якій вдалося зберегти прекрасну гомілетичну й гім­нографічну спадщину видатного одеського ієрарха архієпископа Никона (Петіна).

Сьогодні семінарська бібліотека являє собою унікальне зібрання книжок. На сьогоднішній день бібліотечний фонд нараховує понад 40 000 примірників книжок і навчальних посібників. Бібліотека семінарії має унікальні стародруковані та рукописні книжки, прекрасну колекцію дореволюційної богословської церковно­історичної літератури, сучасні видання. Крім спеціалізованої літератури, в бібліотеці є великий відділ світської літератури, у якому представлені як класичні твори, так і деякі новинки книжкового ринку.

Під керівництвом і за особистої участі нинішнього завідувача бібліотеки Андрія Костова ведеться електронна каталогізація фондів бібліотеки.

Завдяки постійній підтримці та батьківському пік­луванню з боку Високо­прео­священнійшого ми­­тро­­­полита Одеського та Із­маїль­ського Агафангела відбува­ється оновлення й поповнення книжкового фонду. У бібліотеці мають можливість працювати не тільки вихованці й викладачі семінарії, священнослужителі Одеської єпархії, але й студенти одеських вузів.

Наш кор.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті