В Ізмаїльській картинній галереї неодноразово виставлялися роботи талановитої ізмаїльської художниці, члена Національної спілки художників України Тетяни Мітакі. Додамо – Тетяна, будучи гречанкою, бере активну участь у роботі місцевого грецького товариства «Еллада». Знаходить час і можливість спілкуватися і з одноплемінниками інших міст та областей. Зокрема, співпрацює з Лігою грецьких творчих діячів «Галатея», що в Донецькій області. Її роботи експонувалися в Горлівці, Слов’янську, Маріуполі, Артемівську. А цими днями відкрито її персональну виставку в Донецьком обласному художньому музеї. Називається вона «Простір та час».
Основну частину експозиції склали роботи, написані Тетяною за останні два роки. У її полотнах передано теми не найпарадніших куточків її малої батьківщини – села Ларжанки Ізмаїльського району, з її двориками, хатками, поворотами каналів. Пейзаж в усій своїй невичерпності залишається головною музою її творчості.
– Ви подоброму зобразили рідні місця України, у Ваших роботах є наочні свідчення прадавніх часів. Вміло й талановито відображаєте красу природи, передаючи всю принадність, здавалося б, простих моментів повсякденного нашого життя, – сказав на відкритті виставки художникфронтовик, член НСХУ Андрій Василенко.
– З усього видно, що Тетяна – людина глибока, з тонкою чуйною душею, не прагне до випадкового «блиску», – відзначив член НСХУ Сергій Аленгоз. – Так, безсумнівно, її живопис сильний за формою та глибокий за змістом, це не одноденка. Тетяна не копіює життя на полотно, а стверджує його буття.
У авторки – власний почерк, власні технічні прийоми з використанням мастихіну, що дає змогу зробити живопис об’ємним, багатопрошарковим та багатозвучним.
А ми додамо: картини Тетяни сповнені тепла, незалежно від пори року. На її полотнах завжди свято – свято кольору та буяння барв. Вона з величезною увагою та любов’ю зберегла для нас острівці історії та культури. Один із них – справді острів – Зміїний. Йому художниця присвятила два триптихи, розповівши в картинах про Троянську війну та її героя Ахілла…
