Новорічні казки і «Комірна книга»

Одеський академічний російський драматичний театр – один із найбільш відвідуваних театрів обласного центру. Про те, чим і коли він планує потішити своїх глядачів і на яку допомогу чекають від влади артисти, розповідає директор театру Олександр Копайгора.

– В одному зі своїх інтерв’ю «ОВ» Ви сказали, що в новому сезоні глядачі зможуть побачити всього дві прем’єри…

– Я помилився. У наших планах як мінімум 4 нові вистави. І це все­таки менше, ніж зазвичай. Ми переглянули ще раз увесь свій репертуар, усі свої вистави. У результаті, деякі з них виключені з нинішнього репертуару, а деякі припинені. Ми вирішили зняти з репертуару ті постановки, які не повною мірою відповідають рівню театру.

– Які саме?

– Ми повністю «списали» «Тараканьи бега любви», «Сквош в четыре руки» і ще кілька…

– Колись у репертуарі театру була постановка, присвячена Олександру Сергійовичу «И так я жил тогда в Одессе». За відгуками глядачів, вона була досить вдалою. Чи немає бажання її відновити?

– Пушкін для Одеси – постать, безумовно, досить значима.

Усі актори, зайняті в цій постановці, чудово знають свої ролі, і будь­якої миті ми можемо відновити виставу. Але не виключаю, що, можливо, поставимо й нову.

– Тож над чим же сьогодні працює Російський театр?

– Народний артист Росії Леонід Хейфец почав роботу над новою виставою за п’єсою О. М. Островського «Блажь». Це маловідомий твір видатного російського драматурга, написаний у 1880 році у співавторстві з Д.М. Невежиним. У виставі візьмуть участь заслужені артисти України Юлія Скарга, Тетяна Опаріна, Наталя Дубровська, Лариса Коршунова, актори Михайло Дроботов, Михайло Ігнатов, Микола Шкуратовський, Тетяна Коновалова, Ольга Салтикова, Олена Ященко, Юлія Макаренко, Володимир Лілицький, Олександр Суворов, Сергій Юрков. Над постановкою працює режисер Олексій Литвин. Це не перша його співпраця зі своїм учителем Леонідом Хейфецем. Ще одна прем’єра, де режисером також виступить Литвин, відбудеться в першому кварталі 2012 року. Це вистава за п’єсою Івана Тургенєва «Завтрак у предводителя».

Крім того, у роботі вистави Віктора Шендеровича та Олександра Вампілова.

Олена Савранська закінчує роботу над виставою «Князь полнолуния». Ми хочемо підготувати глядачам ще один подарунок, але поки що про нього говорити зарано...

– А чим потішити одеситів на Новий рік і Різдво.

– Готуємо дві казки. Перша називається «Волшебное окно». Ставить її Олена Пушкіна. Другу буде показано в Палаці спорту за участю юних артистів з дитячого колективу «Сюрприз». Що цікаво: новорічну казку там ставить та ж команда, та ж постановочна група (Валентин Дудкевич і Анатолій Кострицький), що і 25 років тому, Тільки тоді це були ще зовсім молоді режисери, а тепер вони лауреати державних премій, маститі народні артисти Білорусі…

– Олександре Євгеновичу, кілька слів про трупу. Чи є втрати чи, можливо, навпаки, поповнення?

– Нещодавно нас відвідали випускники Дніпропетровського театрального коледжу – 21 чоловік. Із цієї кількості молодих акторів ми звернули увагу тільки на двох, але ще подумаємо, запрошувати їх до нашого театру чи ні. Загалом у нас трупа повністю сформована. До того ж, скоро випуск акторів і в нашому Одеському театрально­художньому училищі, а там є дуже талановита молодь.

– Рівень майстерності акторів зростає, а як щодо звань і зарплат?

– За 11 років лише одному акторові було присвоєно нове звання. Ми подали всі необхідні документи для присвоєння нашим артистам звань «заслужений» і «народний», але папери вже тривалий час перебувають в Адміністрації Президента... Можливо, це той випадок, коли одеським чиновникам слід нагадати про нас у Києві. А питання зі збільшенням зарплати нібито вирішено. З 1 січня нам обіцяють «академічні надбавки». Тільки ось артисти академічного театру мусять одержувати академічні зарплати, а не надбавки. Сьогодні багато наших молодих акторів живуть надголодь, причому в буквальному значенні цього слова. Якось виручає буфетна «комірна книга» – вони можуть пообідати в борг. При цьому ніхто ніколи не нарікає ні на велику завантаженість, ні на втому. Але ж серед них – улюбленці публіки, ті, на кого іде дивитися глядач. І вони розраховують на підтримку з боку державної влади.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті