Цю кінострічку називають першим за 20 років повнометражним українським фільмом із якістю звуку та зображення, що відповідає світовим стандартам. За два тижні прем’єрних показів у Харкові, ІваноФранковську та Києві фільм Михайла Іллєнка «Той, хто пройшов крізь вогонь» переглянули 20 тисяч глядачів. Їм припала до душі історія про українця, що у роки війни став героємльотчиком, потім – в’язнем радянського табору, а після втечі... вождем індіанців у Канаді.
Хоча у титрах і зазначено, що стрічка ґрунтується на реальних фактах із біографії Героя Радянського Союзу, льотчика Івана Даценка, творці фільму зовсім не наполягають на його документальності.
– Найголовніше завдання будьякого художнього фільму, як, власне, і документального – не полягає у тому, щоб відтворити реалії, – розповідає виконавець ролі старого індіанського вождя актор Олексій Колесник, – глядачеві просто має бути комфортно фантазувати.
Виконавець однієї з ключових ролей Віктор Андрієнко каже, що повсюди фільм проходив із аншлагом, а закінчувався оплесками. Повторити цей успіх і в Одесі – було питанням принциповим.
– Одесит, – переконаний Віктор Андрієнко, – це дуже складна людина. Якщо ти пройшов в Одесі – то можеш летіти на Марс.
Нині ще немає статистичних даних, котрі засвідчили б інтерес одеської публіки до кінострічки, але є вже позитивні відгуки після преспоказу. Поза всяким сумнівом Віктор Андрієнко вбачає добрий знак у схвальних оцінках одеських колег, котрі, за словами актора, “просто так “дякую” не скажуть”.
Особливо тішився цьому натяку на успіх виконавець ролі пілота Миколи, одесит Артем Антонченко. Зараз він займається на 5му курсі театрального університету ім. КарпенкаКарого у майстерні Михайла Іллєнка. Зніматися у кіно він почав ще першокурсником. Молодий актор вважає, що стрічка має всі шанси завоювати серця одеситів:
– Ви розумієте, може надто часто ми створюємо образ одесита як якоїсь надлюдини, з абсолютно своєрідною психологією. Але насправді одесити – такі ж люди. Що їх може зачепити в цій історії? Її незвичність. Українець став вождем індіанського племені. Оскільки історія унікальна, гадаю, одеситам вона буде до смаку, і героя вони приймуть як рідного.
Якраз цими днями фільм представлено на 62му Берлінському міжнародному кінофестивалі. У продюсерів є плани щодо міжнародної дистрибуції.
– Перша на черзі – Північна Америка – Канада, Сполучені Штати, потім Аргентина, Бразилія, – інформує продюсер стрічки Андрій Суярко, – це ті місця, де живуть українці.
Росія нині не виявила конкретного інтересу до кінострічки, зате серед потенційних замовників означилися Польща та Португалія. Андрій Суярко наголошує, що стрічка є 100відсотково українською – як за виробництвом, так і за духом, – але адресовано її цілому світу:
– Фільм – він є твором мистецтва. А якщо це справжній витвір мистецтва – він буде зрозумілий будькому.
