Культура

«Ескоріал» і «Біла акація»

Цими днями в Одесі відбудуться події, які, безсумнівно, привернуть увагу любителів різних жанрів мистецтва.

Ніч у театрі

Так називається спільний проект театру юного глядача і театру­студії «Призвание», якою керують артисти тюгу Володимир Пітеров і Оксана Бурлай­Пітерова. Дійство почнеться о 21.00 і протриває близько шести годин. Але до театру глядачі потраплять не одразу, спочатку на них чекає театралізована вистава на відтвореній перед тюгом «середньовічній вулиці» – ляльковий балаган, файєр­шоу, сценки за участю закликальника, поета, продавця індульгенцій, жебрака, циркачів, простих городян та інших колоритних середньовічних персонажів. Потім дія переміститься до фойє театру, де буде експонуватися виставка інсталяцій «Реконструкція підземелля. Знаряддя катувань в Іспанії», і глядачі стануть свідками одного із середньовічних обрядів інквізиції. Після цього почнеться головна частина проекту – вистава у жанрі трагіфарсу «Ескоріал» за п'єсою Мішеля де Гельдероде. У ній беруть участь актори Володимир Пітеров (Король), Сергій Фролов (Фаліаль), Сергій Гутько (Чернець) і школярі – учні театральної студії «Призвание». Продовжиться «Ніч…» на другому поверсі театру, де будуть експонуватися виставка картин молодих одеських художників і фотовиставка, а завершиться – переглядом фільму Ридлі й Тоні Скотт «Життя за один день».

– Опинитися у театрі вночі, отже, зазнати зовсім інших відчуттів, несхожих на ті, що виникають при відвідуванні денних і навіть вечірніх вистав, – впевнений директор тюгу Євген Бубер. – До речі, якось ми опинилися в театрі з народним артистом Росії Костянтином Аркадійовичем Райкіним о пів на першу ночі. Це було потрясне відчуття, він так був захоплений красою театру, тією атмосферою, що панує в нашій залі, попри все… Уявляєте, темна зала, потім раптом – світло... – і фантазія починає працювати сама. Жоден інтернет цього не замінить, це такі «спецефекти»!.. Адже чим відрізняються люди, які люблять театр, від тих, хто має до нього непрямий стосунок або просто говорить, що його любить? Попри жахливий стан нашого будинку, усе це меркне, якщо ти точно розумієш, навіщо і для чого прийшов.

Отже, театр юного глядача запрошує 19 травня, о 21.00, усіх, хто хоче зазнати незабутніх відчуттів.

А тим часом на одеситів чекає ще багато цікавого і, зокрема,

Ніч у музеї

Меломани зі стажем пам'ятають, як протягом декількох років візитною карткою Одеси був фестиваль «Біла акація». І ось зараз, після п'ятнадцятирічної перерви, він відроджується. Восьмий фестиваль мистецтв «Біла акація» відкриється 18 травня у Великій залі філармонії виступом Камерного оркестру філармонії та хору «Забава» ДМШ № 3.

– Передусім хочу подякувати губернаторові Одеської області Едуарду Леонідовичу Матвійчуку, міській владі за підтримку у проведенні фестивалю, – говорить директорка філармонії Галина Борисівна Зіцер. – Відмітна риса «Білої акації­2012» – надзвичайно насичена програма: концерти пройдуть на п'яти майданчиках. У кафедральному соборі Святого Павла (кірха) 19 травня, о 16 годині, пролунає кантата Джованні Перголезі «Stabat Mater» у виконанні хору «Кантилена» дитячої школи мистецтв імені С. Кри­жановського і солістів, партію органа виконає Ольга Єфремова. Також уперше ми запрошуємо меломанів на програму «Серенади музейної долини», яка почнеться о 19.00 в історико­краєзнавчому музеї й завершиться далеко за північ. Цього ж вечора у Великій залі філармонії виступають Національний одеський філармонійний оркестр і наш чудовий піаніст Сергій Терентьєв. Після завершення цього концерту всі охочі зможуть продовжити вечір у музеї на Гаванній.

Не менш насиченим буде і заключний день фестивалю – 20 травня. Концерт «Довірено класиці» почнеться о 14.00 у Золотій залі літературного музею. Через годину на Думській площі – виступ Національного заслуженого академічного хору імені Г. Верьовки під керуванням Анатолія Авдієвського. Закриття фестивалю о 19.00 у Великій залі філармонії – у програмі «Хелло, містере Джазе!» виступатимуть піаніст Юрій Кузнецов і Молодіжний біг­бенд Миколи Голощапова. У межах фестивалю відбудуться виїзні благодійні концерти.

Ірина ІВАНОВА

Перлина в гідному обрамленні

Нещодавно в Одеському національному академічному театрі опери та балету відбулася прем'єра, з одного боку, чергова, з другого боку – неординарна. Про постановку опери Моцарта «Дон Жуан», про майбутній на початку червня фестиваль балетного та оперного мистецтва розповідає директорка театру Надія Матвіївна БАБІЧ.

– Опера Моцарта «Дон Жуан» поставлена на сцені нашого театру вперше. У цій виставі комбінація модерну і класики. Вона незвичайна ще й тим, що в ній багато динаміки, тут кожна сцена жива, це в доброму значенні слова музичне шоу з гарними костюмами і декораціями. В основному, у виставі зайнята молодь. Реалізовано цей проект за рахунок театру і за підтримки нашого міжнародного партнера фірми «Пласке». Поставив виставу народний артист Росії Юрій Александров, художник – народний художник Росії В'ячеслав Окунєв. Це визнані майстри у сфері музичного мистецтва, на їхньому рахунку – величезна кількість вистав. Юрій Александров дуже зайнятий режисер, «роздобути» його вдалося завдяки нашому головному диригентові Олександру Григоровичу Самоїле, їхнім особистим дружнім взаєминам. Юрій Ісаакович відмовився від двох постановок за кордоном і обрав наш театр, сказавши, що він уже в тому віці й статусі, коли може працювати з тим, з ким йому приємно.

– Чи намічені ще прем'єри до кінця сезону?

– Так, паралельно ми працювали над оперою Верді «Аїда», яка вже йшла на сцені нашого театру. Прем'єра відбудеться 1 червня. Саме «Аїда» відкриває фестиваль балетного та оперного мистецтва – мають бути ексклюзивні проекти, підготовлені спеціально для цього фестивалю. По­перше, це гідна заявка, по­друге, за великим рахунком, репертуар театру обмежений у нових солідних проектах. Режисер – Карло Антоніо де Лючія з Італії. Це дуже цікавий проект, з масштабними декораціями. Першого червня перед театром з'явиться подіум, уся вулиця Ришельєвська аж до Дерибасівської буде заставлена стільцями і лавами. Додаткові елементи декорації створять атмосферу прадавнього Єгипту, що, звичайно ж, підсилить враження від вистави.

– Надіє Матвіївно, розкажіть, будь ласка, докладніше про фестиваль, його програму.

– Це наш ексклюзивний проект. Традиційно організовують фестивалі або оперного, або балетного мистецтва. А ми вирішили зробити синтетичний, щоб любителі і опери, і балету знайшли щось для себе. Проходити він буде раз на два роки. Я вдячна за підтримку нашої ініціативи губернаторові Едуарду Леонідовичу Матвійчуку, який хоче зробити Одесу містом фестивального руху. Якщо повернутися до програми, то другого червня глядачі побачать балетні дивертисменти з оперних вистав, третього – оперу «Дон Жуан». Четвертого червня – бенефіс народного артиста СРСР Володимира Васильєва. П'ятого червня – гала­концерт зірок світового балету. Завершить фестиваль 6 червня гала­концерт одеських зірок світової оперної сцени.

– Чи відчуваєте Ви підтримку одеситів у цей непростий і відповідальний період у житті театру?

– Є люди, які по три рази на тиждень приходять до театру, живуть ним. Здебільшого одесити – театральна публіка, і як тільки що­небудь нове відбувається – зала повна. Я чітко уявляю собі перспективи розвитку, ми поставили завдання щомісяця робити в театрі подію. Чи то це концертний варіант, чи то прем'єра, чи то оновлена вистава… Звичайно, можна і зазнати фіаско, але театр повинен жити в постійному тонусі, тільки тоді йде динаміка в розвитку.

– З другого боку, театру необхідний і критичний погляд, – для його ж користі, в остаточному підсумку…

– Я віддаю перевагу здоровій критиці. У моєму розумінні – це стимул до розвитку, поштовх до руху уперед. Ми самі критично оцінюємо свою роботу, адже тільки в цьому випадку можна реально оцінити пройдений шлях – побачити досягнення, помилки. Є вистави більш, є менш вдалі – це процес творчості. На прем'єру «Дон Жуана» ми запросили музичного критика з «Опера­ньюс», для того, щоб одержати професійну оцінку вистави – довідатися, яку мету досягнуто, у чому проблеми. Для нас це дуже важливо, це виводить нас на інший рівень. Ми пишаємося будинком нашого театру, це справді перлина, але в неї має бути й відповідне обрамлення – тоді буде гармонія.

Ірина ГОЛЯЄВА

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті