Об'єднала музика
Шоста вечора. Городяни квапляться по домівках, а учасники народного ансамблю «Мугурел» після трудового дня – знову на роботу: попереду поїздка на міжнародний фестиваль до Молдови та Румунії, і треба ретельно опрацювати репертуар.
Очікуючи завершення вечірньої репетиції, я потихеньку пританцьовую в коридорі – а ви можете встояти, коли звучить молдавська народна музика?
Ансамбль «Мугурел», як вокальноінструментальний, з'явився в селі Долинському ще у вісімдесятих, коли молоді фахівці Іван та Любов Строя приїхали працювати до цього села. Вони познайомилися в Кишиневі, коли були студентами. У них була одна любов на двох – любов до народної молдавської музики та пісні.
Ось уже 30 років Іван Петрович і Любов Юхимівна не зраджують своєму поколінню, цілком присвятивши себе естетичному вихованню юних мешканців Долинського. Іван Петрович провадить класи акордеона та фортепіано в сільській філії школи мистецтв, а Любов Юхимівна працює в місцевій школі, викладає музику. Але не тільки: із благословення директорки Долинської школи Валентини Лунгу вчителька створила хор – на сьогодні це єдиний шкільний хор у Ренійському районі.
Але творчому подружжю, їхнім юним вихованцям замало уроків – завжди хочеться проявити свою майстерність на сцені, принести радість глядачеві. Радість, якою так обділяє людину сучасне життя… Саме тому Іван і Любов Строя у 2003 році створили ансамбль молдавської народної музики, до складу якого ввійшли їхні вихованці – солісти й інструменталісти. В 2007 році цей колектив здобув звання «народний».
Жодна культурна подія в районі не обходиться без участі народного ансамблю «Мугурел». Враховуючи високий рівень виконавської майстерності, районний відділ культури відряджає цей колектив на обласні та регіональні фестивалі й конкурси, звідки він неодмінно повертається з нагородами.
Останнім часом цей колектив дуже змінився – виріс у всіх стосунках, склад поповнився професійними музикантами.
– Мабуть, я просто втомився, – сміється Іван Петрович. – Щойно тільки учні наберуть рівень виконавської майстерності, зіграються в ансамблі, як закінчують школу і їдуть із села. Знову піднімаю новеньких, але через кілька років усе повторюється спочатку. Це дуже складно. Тому в мене народилася думка зміцнити ансамбль професійними музикантами, які склали його кістяк. Це працівники школи мистецтв і районного Будинку культури Олена Ялома, Наталя Черня, Михайло Тетрадов і багато інших наших колег, яким я безмірно вдячний за підтримку. Але в складі ансамблю виступають не тільки культпрацівники. У нашому колективі відводить душу підприємець Андрій Куля. З нами грає акордеоністсамородок, потомствений музикант Валерій Памбук, за фахом він токар. До колективу прийшов підприємець Юрій Фетисов, який замолоду грав у військовому духовому оркестрі, сьогодні його труба – окраса репертуару. Коли ми зібрали новий склад ансамблю, до мене підійшов таксист Валерій Нягу й запитав: «А для мене у вас місця не знайдеться?» Зараз він виступає з нами, грає на акордеоні. Сьогодні «Мугурел» – це 24 творчі особистості, це дорослі й діти, об'єднані любов'ю до молдавської народної музики та пісні. Ми щасливі тим, що своєю творчістю даруємо людям радість і добро.
Антоніна БОНДАРЕВА,власкор «Одеських вістей»,Ренійський район
Для віртуозів Евтерпа сплітає лаврові вінки
Красноокнянська музична школа вважається однією з найкращих в області серед 68 аналогічних міських і районних освітянських закладів та шкіл мистецтва. І це все завдяки її вихованцям, яким успішно підкорюються найпрестижніші обласні творчі конкурси. Нині 85 учнів опановують музичну премудрість під керівництвом шести молодих і талановитих викладачів, якими турботливо, як рідна матуся, керує досвідчений педагог Марія Михайлівна Корсак.
З великою любов’ю і трепетом розповідає директорка про свій педагогічний колектив однодумцівподвижників: Ганну Коломієць, Тетяну Брадик, Марину Дудник та Ольгу Король. Свого часу вони закінчили цей заклад і повернулися до альмаматер навчати музиці юних красноокнянців. Щоправда, не лише здібні діти райцентру навчаються тут нотної грамоти і грі на різноманітних музичних інструментах. Дітвора із сіл Топали і Чорна також долучається до прекрасного. Вже шість років у цих мальовничих населених пунктах працюють філії музичної школи, в яких трудяться справжні ентузіасти Володимир і Наталя Ревенки. До речі, за народженням одесити.
Красноокнянські педагоги на практиці підтвердили загальновідомий вислів «музика лікує» – за 15 років директорства Марія Михайлівна не підписала жодного лікарняного (не враховуючи, правда, декретних відпусток).
Дуже довго, з гордістю може розповідати М.М. Корсак і про своїх талановитих вихованців, особливо лауреатів і призерів багатьох конкурсів та олімпіад, які своїм віртуозним виконанням класичних творів примножують славу педагогічного колективу та рідної музичної школи. Й не дивно, що щороку 67 її випускників вступають до престижних музичних училищ і навіть до музичної академії.
Жодне велике свято у селах чи святкова концертна програма у районному Будинку культури не проходять без участі юних музикантів, хористів та ансамблю викладачів «Фіалка».
Районна влада теж невпинно дбає про цей освітянський заклад. Підтвердження цьому – нещодавно проведений якісний ремонт фасаду та класних кімнат.
– Ми також поступово оновлюємо музичні інструменти, – ділиться радістю Марія Михайлівна. – Не так давно одне піаніно придбало управління культури і туризму облдержадміністрації, а ще одне та акордеон – райдержадміністрація. А перед Новим роком щедрий подарунок – фортепіано – нам зробив народний депутат України Леонід Клімов. Разом з тим, підтримуючи обдаровану молодь, він виплачує іменні стипендії нашим найкращим учням Пилипу Ревенку та Аліні Цеховській. Ми дуже вдячні Леоніду Клімову, голові райдержадміністрації Миколі Лемищуку та голові райради Сергію Білому за велику увагу, яку вони приділяють нашим вихованцям і школі загалом. Наприклад, усі кошти, що надходять за навчання на спецрахунок, ми повністю витрачаємо на розвиток нашого закладу. Тішить і те, що у нинішній кризовий період не скорочено жодної ставки викладача і жодної години занять.
Щоправда, відчувається тут і кадровий голод – потрібні хореограф і хоровик, отоді б у музичній школі був, як кажуть, повний комплект. А загалом зросла б кількість талановитих співаків і танцюристів.
Чи не найголовнішою проблемою цього закладу залишається розширення актової зали, бо під час звітних концертів вона не може вмістити всіх охочих, щоб насолодитися виступами юних, талановитих віртуозівмузикантів, співаків і танцюристів чудової музичної школи.
Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей», Красноокнянський район
