Усе починалося з ентузіазму. На початку шістдесятих років минулого сторіччя молоді вчителі Павло Єшмеков, Леонід Суботін і журналістпочатківець Юрій Греков загорілися ідеєю створення в Болграді музею. Молоді енергійні люди зуміли запалити своїм ентузіазмом багатьох друзів, колег і, звичайно, учнів. Ідея знайшла підтримку керівництва району – для музею була виділена будівля в центрі міста.
Леонід Суботін – згодом відомий на Одещині вчений, налагодив тісні зв’язки з Одеським археологічним музеєм, університетом ім. І.І. Мечникова та іншими значними науковими центрами. Незабаром молодий вчитель створив клуб «Юний археолог». Про його роботу згадує Олена Новакова:
– У 1964 році класним керівником нашого 5Д став Леонід Васильович Суботін. Разом з ним усі вихідні дні й канікули ми провадили на розкопках. Учні нашої школи працювали на курганах епохи Гумельниці – ми знаходили ідолів із глини, посуд, прикраси і навіть мумії. Взимку працювали в музеї – склеювали черепки, писали бирки до експонатів. І зараз, зустрічаючись із однокласниками, ми згадуємо наше цікаве дитинство, учителів, які на все життя захопили нас вивченням історії, краєзнавством…
Новий етап історії музею почався у 1989 році, коли рішенням Одеського облвиконкому Болградський музей був перетворений на етнографічний відділ Одеського історикокраєзнавчого музею. Храм історії краю одержав нову двоповерхову будівлю. Його друге народження важко було б уявити без спонсорської допомоги підприємств району і військовиків.
Сьогодні у фондах Болградського музею, який відзначив свій 60річний ювілей, зберігається 4,5 тисячі експонатів. Більшість з них передана у подарунок жителями міста і сіл району Марією Чувальською, Іваном Фуклевим, Петром Мошулом, Пелагією Кулинською, Ніною Поповою і багатьма іншими.
Працівники музею підтримують тісні контакти із школами, установами культури, громадськими організаціями. Тут не змовкають дитячі голоси – постійно приходять вихованці шкіл і навіть дитячих садків, для яких екскурсії провадяться в ігровій формі. Директор музею Марія Куємжи і науковий працівник Ніна Гейко організовують і провадять дуже цікаві тематичні заходи, присвячені тим або іншим історичним віхам краю, видатним уродженцям Бессарабії. Музей став місцем зустрічей з місцевими художниками, тут провадяться тематичні класні години, урокилекції, вікторини для знавців історії та юних краєзнавців.
В археологічному відділі музею розгорнута експозиція, що розкриває історію Бессарабського краю у далекому минулому – VIV столітті до н.е. Найбільша зала присвячена історії освоєння цього краю переселенцями з Балкан у період російськотурецької війни, і, звичайно, Івану Микитовичу Інзову – голові Попечительського комітету про іноземних переселенців південного краю царської Росії.
Особливу увагу дітей завжди привертає етнографічна зала, де є унікальні експонати: ткацький верстат середини XIX століття, килимові вироби початку XIX століття, одяг селян XVIII – початку XIX століття і багато іншого.
Болградський музей знають і люблять на лише жителі району. Сюди неодмінно заходять гості міста. Якщо до району прибувають делегації з близького та далекого зарубіжжя, вони також відвідують музей, залишаючи в Книзі відгуків дуже захоплені відгуки.
