З почуттям гордості

…Рано­вранці на центральній вулиці міста вишикувалися вантажівки – сільгосппідприємства та фермери привезли до Кілії на ярмарок власну продукцію: городину, фрукти, живність. Свій широкий асортимент товарів представили переробні підприємства – від дієтичної молочної продукції до копченої риби та пива. І усе це виробляється в Кілії.

Свято почалося урочистою парадною процесією – на площу вийшли представники п'ятнадцяти громад. Голова Кілійської районної ради Володимир Борисович Боделан привітав земляків п'ятьма мовами – українською, російською, молдавською, болгарською та гагаузькою. Керівник відзначив, що завдяки зусиллям сільгоспкооперативів та фермерів район виростив цього року 60 тисяч тонн хліба. Зростають обсяги виробництва, стабільно працюють установи бюджетної сфери.

Голова Кілійської райдержадміністрації Іван Іванович Поджаров у своєму виступі відзначив такі колективи, як ТОВ «Титан» та «Лад», Кілійський судноремонтний завод, будівельні організації «Агробуд» та БМУ­6, які вносять істотний внесок в економіку району. Це, своєю чергою, дозволяє вкладати гроші в розвиток. Із 90 об'єктів, занесених до програми «Народний бюджет», 75 вже здані, до листопада усі заплановані роботи будуть виконані.

Керівники району особливо відзначили успіхи молодого покоління, яке показує високі результати в навчанні, творчості та спорті. На урочистому мітингу десятьом найкращим учням району були вручені іменні стипендії голів райради та райдержадміністрації.

Бурхливими оплесками було зу­стрі­нуте рішення районної ради про присвоєння звання «Почесного громадянина Кілійського району» керівникові СВК «Росія», заслуженому працівникові сільського господарства України Устині Пилипівні Чеботарьовій. Вона – єдина в головуючому корпусі жінка. Очолюваний нею колектив незмінно домагається найвищих показників у виробництві хліба, овочів та м'яса.

Після урочистостей, які завершилися барвистою постановкою зразкового хореографічного ансамблю «Талісман», господарі та гості свята пройшли до парку, де розташувалися павільйони сіл Кілійського району та його провідних підприємств, організацій і установ.

Кожний колектив постарався продемонструвати усі свої досягнення. СВК «Єнікіой» із села Новоселівки спорудив триметровий орнамент із хлібобулочних виробів власної випічки. Композицію доповнило велике панно, викладене із зерен різних культур. За словами сільського голови Ново­селівки Григорія Михайловича Пархоменка, у цьому селі успішно реалізується програма «Народний бюджет»:

– Цього року ми відремонтували три вулиці та зробили освітлення, – розповів сільський голова. – Скажу так: у нашому селі дороги набагато кращі, ніж у всій окрузі, за програмою «Народний бюджет» ми плануємо також відремонтувати Будинок культури, на ці роботи очікуємо 200 тисяч гривень із обласного бюджету.

Є добрі новини і у Валентини Пилипівни Муту, сільського голови Приозерного. Цього року тут капітально відремонтовано актову залу Будинку культури, він останнім часом був закритий – падала стеля. На проведення робіт було виділено 114 тисяч гривень із районного бюджету. Крім цьо­го провадиться заміна покрівлі над харчоблоком дитячого садка. Валентина Пилипівна відзначила, що дві сім’ї скористалися програмою «Власний дім», одержавши кредит під 3% річних із Фонду підтримки будівництва на селі. У такий спосіб в Приозерному цього року побудовано два будинки, точніше – особняки.

В оформленні власних павіль­йонів усі села та підприємства проявили незвичайну фантазію. Так, у болгарському новоселівському подвір'ї пенсіонерка Марія Афанасіївна Федорова працювала на справжньому ткацькому верстаті, а Приозерне обладнало затишну касса маре – таку гарну кімнату для гостей, що багато глядачів заходило сюди фотографуватися на згадку.

Потрібно віддати належне жінкам, які приготували страви національної кухні. Кулеб'яку можна було покуштувати на старообрядницькому подвір'ї із Приморського, вареники зі сметаною та домашню ковбасу – у павільйоні українського села Шевченкового. Ароматний чай із самовара пропонували російські жителі Василівки, а делегація із Лісків привезла на десерт полуницю, яку тут вирощують сотнями тонн. І, звичайно, усе це присмачувалося веселими народними піснями у виконанні самодіяльних артистів.

На барвисте свято зібралося усе місто. Люди відпочивали цілими сім’ями в парку – організатори свята завбачливо поставили на газонах столи та стільці.

Кожний колектив, який узяв участь у Дні району, був гідно відзначений грамотами та пам'ятними подарунками. Але головна нагорода – це почуття гордості. За свій щедрий край та працьовитих земляків.

Антоніна ФОМІНА,Кілійський район

Гуляй, село, щоб всім весело було

Працівники сільського Будинку культури на чолі з директоркою Єфросинією Сторож і художнім керівником Сергієм Олійником влаш­тували свято добрих сусідів на загнітківській магалі, від якої тут звикли відмірювати початок села. Захід зібрав і малого, і великого. А розпо­чалися веселі дійства з вікторини, питання якої були зіткані з історії України і села.

Найпершими вшановано квітчастими хустками та музичним вітанням ста­ро­жилів – 92­річну Євдокію Микитівну Стогул та 88­річну Ірину Єстафівну Шиндор. Долі цих жінок не були устелені трояндами, а часто­густо – колючими шипами. Все свідоме життя у праці, у турботах про хліб насущний. І все ж вони сьогодні най­більше згадують світлі події життя. Ось і нинішнє свято, кажуть жінки, додало їм снаги.

Не забули і про най­мо­лодшого жителя магали – Сашка Бодачів­ського, котрий отримав іграшковий автомобіль і одразу взявся його випробовувати.

Подяки, ліричні музичні подарунки мали й багатодітні матері, ветерани Великої Вітчизняної війни та праці, найкращі господарі, виши­валь­ниці, ткалі, матері, све­к­рухи та бабусі, найкраще по­дружжя. Яких тільки номі­націй не придумали пра­цівники культури, щоб зга­дати про достойних сво­їх односельців, щоб роз­повісти всім і кожному про тих, хто прославляє не тіль­ки свій куточок, а й все село своєю працелюбністю, майстерністю, душевною гармонією.

Тож цілком закономірно, що для кожного жителя ма­гали знайшлися тепле слово, музичні вітання та подарунки у організаторів свята та сіль­­ського голови Михайла Анд­рійовича Сливінського. До речі, Михайло Андрійович завжди прагне бути там, де його односельці, і в смутку, і в радості.

Для всіх номінантів лунали музичні дарунки у виконанні аматорів сцени.

По завершенні урочистої частини культпрацівники під запальні мелодії духового оркестру зібрали всіх жи­телів магали і гостей у та­нок дружби. А потім всі разом сіли за великий імпровізований стіл, що простелили на пала­тарах просто неба. І кожен з присутніх зміг скуштувати загнітківських пиріжків з яблуками та медом. І ще довго неслось над селом заохочувальне та веселе: «Гуляй село, щоб всім весело було…»

– Кожен ніби долучився до свого пракоріння, ді­знався більше про своїх сусідів, про їхні захоплення, – висловив свою думку Михайло Сли­вінський. – А ще такі свя­та, які завдяки нашим, заг­нітківським, пра­цівникам культури стали традиційними у селі, необ­хідні, бо це справжній калейдоскоп розваг, інте­лектуальних вікторин, об­ря­дів та звичаїв, це вша­нування традицій села, збереження і примноження українського фольклору. І най­важливіше – вони спри­яють добросусідським вза­єминам, а отже, єдності гро­мади.

А для організаторів свята добрих сусідів найвищою нагородою стали вдячність односельців, їхні гарний настрій і щире «спасибі».

Любов КУЗЬМЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Кодимський район