На останній зустрічі у Москві президенти України і Росії підписали угоду про використання нашою країною системи ГЛОНАСС. Ця абревіатура не надто добре знайома вітчизняному споживачеві, хоча угоду про спільну роботу над розвитком системи наші країни підписали ще два роки тому. Система ГЛОНАСС – нові можливості для державного і комерційного секторів чи потенційна загроза національній безпеці?

Передісторія

22 жовтня в Москві на зустрічі Віктора Януковича і Володимира Путіна відбулося підписання низки міждержавних угод, зокрема і про підключення України до російської системи ГЛОНАСС. «У рамках цього документа в даний час вживаються заходи щодо створення єдиного навігаційно­часового простору Росії та України на базі системи ГЛОНАСС», – йдеться в повідомленні прес­служби президента РФ. Тим часом Україна і Росія домовилися про створення СП з випуску та встановлення об­ладнання для навігаційної системи ГЛОНАСС ще в 2010 році за підсумками засідання двосторонньої комісії. Тоді з українського боку документ підписав генеральний директор Національного космічного агентства України Юрій Алексєєв, а з російського – керівник федерального космічного агентства Російської Федерації Анатолій Пермінов.

Як пояснює керівник дослідницьких програм Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець, співпраця в цій сфері між нашими двома країнами хоча й триває досить давно, але поки не принесла значних і гучних результатів. В Україні виробляють приймачі сигналу ГЛОНАСС, однак Росію більше цікавить встановлення на території нашої країни підсилювачів сигналу. І тут українським можновладцям необхідно бути дуже обережними і прагматичними. «Мова, звичайно, не про загрозу нашій національній безпеці, однак при підписанні будь­яких угод для України повинна залишатися альтернатива ГЛОНАСС. Адже наші співвітчизники вже давно користуються всіма благами американської GPS­навігації, а з європейцями ми раніше домовилися про участь у розвитку системи Galileo», – каже Сергій Згурець.

Зазначимо, що Україна в грудні 2005 року уклала з Європейським Союзом угоду про співпрацю за програмою створення загальноєвропейської глобальної наві­гаційної супутникової системи Galileo. Український парламент ратифікував угоду в 2007 році.

Технічний лікнеп

Російська ГЛОНАСС, європейська Galileo і найвідоміша американська GPS є глобальними супутниковими системами навігації. Це комплексні електронно­технічні системи, що складаються з наземного і космічного устаткування для визначення місця розташування (географічних координат і висоти) і часу, а також параметрів руху (швидкості і напряму руху) для різних наземних, водних і повітряних об’єктів.

Нагадаємо, розробка системи ГЛОНАСС стартувала наприкінці 1970­х років. Як і американську GPS, її спочатку розвивали військові. У 1990­х американську систему стали активно використовувати в цивільних цілях і тому стрімко розвивати. Тоді ж в Росії роботи по ГЛОНАСС згорнули через брак фінансування, але в останні роки росіяни стрімкими темпами надолужують згаяне.

За великим рахунком, кінцевому споживачеві не так важливо, якою саме навігаційною системою користуватися – російською, європейською або американською. Головне, щоб супутники давали чіткі координати, а пристрій­приймач був надійним, дешевим, легким в експлуатації і економним. На сьогоднішній день 100% покриття не може забезпечити ні одна система. Тому в Росії зараз поширена тенденція випуску обладнання, що використовує сигнали відразу двох систем позиціонування – ГЛОНАСС + GPS. Як пояснюють фахівці, одночасне використання двох систем істотно підвищує точність навігації та мінімізує ризики при виході з ладу або збої однієї з двох систем.

Сфери використання

Основними галузями прикладного вико­ристання навігації ГЛОНАСС є транспорт, агропромисловий комплекс, надро­ та зем­лекористування, туризм, ЖКГ, громадський транспорт, служби екстреного реагування. Автотрекери (пристрої, що дозволяють за допомогою супутникової навігації відслідкову­вати переміщення транспортних засобів у режимі реального часу) мають нині величезну актуальність. У 2010­2012 рр. суттєво зросла кількість галузей, де доцільне застосування навігаційного обладнання. На думку експертів, це викликано тим, що криза змусила багато компа­ній шукати шляхів зниження витрат і підвищення ефек­тивності бізнесу за рахунок впровадження інноваційних технологій. А в держсекторі з’яви­лося усвідомлення необхідності автоматизувати багато процесів для ефективнішого управління. Наприклад, у галузі охорони здоров’я важливий моніторинг машин швидкої допомоги, в МНС – пожежних машин тощо.

«Впровадження моніторингу транспорту в держструктурах більше ніж в різних галузях економіки вимагає одночасного використання ГЛОНАСС + GPS, бо охоплює життєво важливі сфери діяльності – пасажирський транспорт, охорону здоров’я, служби порятунку. Держави прагнуть мінімізувати політичні ризики за рахунок застосування таких «подвійних стандартів»», – каже генеральний директор представництва ВАТ «Російські Навігаційні Технології» в Україні Михайло Шутко. Крім того, в складних ландшафтах, деяких міських каньйо­нах відбувається затінення радіовидимості, а застосування технологій ГЛОНАСС+GPS перешкоджає втраті сигналу. Це дозволяє використовувати системи моніторингу для контролю безпеки людей у рятувальних загонах, вести моніторинг роботи служб екст­реного реагування. Наприклад, у ГЛОНАСС впевненіший сигнал прийому на південному і північному полюсах Землі.

Якщо говорити про комерційні компанії, то вже зараз автотрекери часто встановлюють агропромислові компанії. Вони застосовують дорогу техніку, простоювання якої дуже дорого обходяться, тому їм просто необхідно використовувати навігаційну систему для контролю роботи техніки з метою поліпшення логістики. Найактивніше використовують GPS/ГЛОНАСС­навігацію українські міжнародні перевізники – вони почали підключати до систем моніторингу свої автомобілі ще на початку 2000­х років. Це дозволяє моніторити переміщення транспортних засобів і вантажів в режимі реального часу, а також контролювати відхилення від маршруту, витрати пального, відкриття вантажних контейнерів і відсіків автомобілів. Також практикують встановлення автотрекерів з метою оптимізації витрат і маршрутів служби таксі.

Обсяг ринку

Після підписання угоди про створення українсько­російського СП колишній перший віце­прем’єр, а тепер секретар РНБО України Андрій Клюєв оцінив потребу України у пристроях супутникової системи ГЛОНАСС в кількості до 100 тис. одиниць на рік.

Загалом у Східній Європі працює понад 31 млн комерційних автомобілів. На сьогоднішній день рівень проникнення систем моніторингу транспорту складає лише 3,4%. За прогнозами експертів, в 2016 році цей показник може зрости до 10,6%*.

За словами експертів, попит на навігаційно­телематичні послуги активно розвивається як у великому, так і в малому бізнесі. Великі замовники все частіше звертаються по комплексні рішення, в яких транспортна те­лематика – це частина загальної системи управління бізнес­процесами. Важливу роль такі компанії приділяють і питанням безпеки даних, тому для них розробляються індивідуальні системи моніторингу. Малому бізнесу важлива низька вартість і простота використання. Для них ринок будується за принципом опе­раторської моделі бізнесу, де постачальник бере на себе всі обов’язки з обслуговування та забезпечення працездатності системи, а клієнт оплачує щомісячну абонентську плату.

*«Commercial Telematics Market Data, Global», ABI Research