Сьогодні у світі залишилися тільки дві наддержави – США та Китай, відносини між якими мають вирішальне значення не лише для них, але й для всього світу. Політичний діалог між двома країнами було започатковано в період президентства Р. Ніксона, коли у 1972 р. він здійснив свій історичний візит до Пекіна, де зустрівся із засновником і лідером комуністичного Китаю Мао Цзедуном.
Політика і економіка
Офіційні дипломатичні відносини між США та Китаєм були встановлені тільки у 1979 р. Відтоді політичний діалог між двома наддержавами залишається відносно стабільним, хоча й з періодами охолодження та потепління. Загалом же упродовж останніх 30 років його можна визначити двома словами: «конкуренція та співпраця». У 2009 р. Вашингтон запропонував китайському керівництву ідею оформлення «великої двійки» наддержав – G2, проте Китай відхилив цю пропозицію, розцінивши її як спробу розподілу відповідальності за домінуючу американську зовнішньополітичну діяльність, з якою Пекін часто не згоден. Велике значення для зміцнення американсько-китайських відносин мав візит Президента Б. Обами до Китаю в листопаді 2009 року, а також візит голови КНР Ху Цзиньтао до США у січні 2011 р.
Сьогодні і США, і Китай однаково зацікавлені в розвитку двосторонньої економічної співпраці, що пов'язано зі зростанням взаємозалежності економік обох держав. Обидві країни прагнуть збереження ринків збуту і реалізації двосторонніх проектів у сфері новітніх технологій. Товарообіг між США та Китаєм торік перевищив 600 млрд дол. У світі немає двох інших країн, торговий обіг між якими був би більшим. (Для порівняння: об'єм торгівлі між РФ і Китаєм у 2012 р. склав 88 млрд дол. Уряд України розраховує, що в поточному році товарообіг між Україною і Китаєм досягне 10 млрд дол.).
Прямі інвестиції США у Китаї у 2010 р. склали 60,5 млрд дол., а китайські інвестиції у США – 3,2 млрд дол. Прямі інвестиції Китаю за кордоном за весь 2012 рік виросли до 77,2 млрд дол. У перспективі до 2015 р. Китай очікує зростання прямих інвестицій за кордоном до 560 млрд дол. Товари широкого вжитку давно перестали бути основною статтею китайського експорту. Достатньо сказати, що у 2011 році КНР експортувала продукцію машинобудування на суму понад 650 млрд дол. (52 % від усього експорту).
Китай обганяє США
За три десятиліття реформ, започаткованих Ден Сяопіном, Китай зміг збільшити свій економічний потенціал у п'ятнадцять разів. І в сто разів – розширити зовнішньоторговий обіг. В останні роки валовий внутрішній продукт (ВВП) Китаю зростає в середньому на 8-10% на рік, тоді як зростання ВВП США складає 2-3%. Вже декілька років поспіль Китай посідає друге місце у світі за ВВП після США, що станом на 2011 р. відповідно складало 11,3 трлн дол. і 15 трлн дол. (Для порівняння: ВВП Росії у 2011 р. становив 2,3 трлн дол. – 7-ме місце у світі). У 2011 р. золотовалютний резерв Китаю склав 3,2 трлн дол. – 1-ше місце у світі, в той час як США мали лише 148 млрд дол. – 19-те місце у світі. Нині держборг США складає 14,294 трлн дол., тобто майже 100% ВВП, дефіцит бюджету у 2012 році сягнув 1,5 трлн дол.
За даними МВФ, Китай обжене США за основними економічними показниками вже у 2016 році. За прогнозами експертів, у цьому році ВВП Китаю складе 19 трлн дол., а США – 18,8 трлн дол. Частка ВВП США у світовій економіці до 2016 року зменшиться до 17,7%, а Китаю – виросте до 18%, хоча ще 10 років тому економіка США була втричі сильнішою, ніж економіка КНР. За підсумками 2012 р. США вперше поступилися Китаю своїм лідерством у світовій торгівлі, відповідно 3,82 трлн дол. і 3,87 трлн дол.
Конфронтація чи співіснування?
Стрімкий розвиток економіки Китаю свідчить: Пекіну до цього часу вдається органічно поєднувати кращі елементи планової та ринкової економік, що дозволяє йому долати кризи значно легше, ніж це відбувається в країнах вільного ринку. На наш погляд, у цьому полягає основна причина економічних успіхів Китаю. Звісно, наявність великої кількості дешевої та дисциплінованої робочої сили є також доволі вагомим чинником і перевагою у змаганні зі США.
Поза сумнівом, США всіляко намагатимуться стримати економічний та військовий розвиток Китаю. Якщо за економічними показниками Китай може обійти США через 5-10 років, то досягнення військової переваги Китаю над США – питання досить віддаленого майбутнього. Вже сьогодні військово-політичним елементом стримування Китаю є нарощування американської військової присутності в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та зміцнення співпраці з основними союзниками – Японією, Південною Кореєю, Тайванем, Філіппінами й Австралією.
Деякі аналітики вважають, що конфлікт між США та Китаєм неминучий, і головна причина полягає в тому, що американці не поступляться китайцям своєю першістю у світі без боротьби. Хотілося б сподіватися, що наслідки цього конфлікту не будуть руйнівними для всього світу, бо в силовому зіткненні двох ядерних титанів не може бути переможця. Альтернатива одна: співпраця та співіснування. В іншому разі – самознищення. Втім, більшість американських аналітиків вважає: величезний китайський ринок є настільки життєво важливим для американської економіки, що США зацікавлені в тому, аби китайська економіка стабільно розвивалася. На наш погляд, Китай і США приречені на співіснування.
