Весняний календар

Василь Полтавчук – автор книжок прози «Заповітне поле» (1984), «Чи залишиться таємницею?» (1991), «Руса коса до пояса» (1997), «Ім’я любові» (2009), краєзнавчих нарисів про Саврань та Котовськ, що побачили світ у видавництвах Одеси. Василь Григорович Полтавчук працює в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова. Він кандидат філологічних наук, доцент, автор літературно-критичних студій «Біографічний роман і проблема виховання історією», «Неминущість минулого», численних статей і рецензій у газетній та журнальній періодиці. 

Сьогодні ми знайомимо читачів нашої газети з досі невідомим Полтавчуком-поетом. Пропонуємо любителям красного слова добірку весняних віршів Василя Полтавчука. 

БЕРЕЗЕНЬ

Я – перший пролісок 
з-під снігу,
Пташиний переліт 
з чужої чужини
І тріск льодів на ріках скутих – 
Прощальний зойк 
вчорашньої зими.
Я – більший день і вище небо,
Живлющий 
дух розмерзлої землі.
Правічне «Кру!» у високості,
Яке несуть з собою журавлі.
Я – перший грім 
і дощ врожайний,
І перше зерно, 
вкинуте в ріллю.
Посол весни я повноважний – 
Люблю й шаную місію свою.
Я – бруньки перший 
крик розкутий 
І пружний змах крила 
на тлі небес.
Я радість вам несу весняну.
Я – березень, це значить: 
світ воскрес!..

КВІТЕНЬ

А у квітні, а у квітні
Все-усе навколо квітне.
Квітне вишня-наречена,
Квітне грушка височенна.
Абрикоса квітне ніжно – 
Білопінно, білосніжно.
Квітне яблуня крислата
І черешня коло хати.
Квітне в полі, квітне в лісі,
На Поділлі, на Поліссі.
Квітне Крим і Закарпаття
І столиця – в білім платті.
В соловейка серце квітне,
Квітне сонечко привітне.
Квітне ранок, квітне вечір,
Квітне навіть ніч, до речі.
Квітне юне і тендітне, 
І любов щаслива квітне.
...Ось тому й зовуся квітнем,
Що усе навколо квітне.

ТРАВЕНЬ

Я – наймолодший 
з трьох братів весняних,
Зовуся травнем, 
тішусь теплим світом.
Шаную старших: 
березня і квітня,
А сам росту аж до межі із літом.
Росту травою, зіллям, 
очеретом,
Вербовим зеленвіттям 
над ставками.
Росту я підліском 
і древнім лісом,
І щедрими вкраїнськими 
садками.
Росту пшеницею 
і житом в полі,
Де пісня жайворонка 
дзвінко висне.
Росту щомиті, день і ніч, – 
аж поки
Я руку червню дружньо 
не потисну.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті