З наближенням дня, коли надубе чинності Закон «Про морські порти України» і почнеться реформування цих підприємств, загострюється занепокоєння портовиків щодо кадрової цілісності трудових колективів. Багато кого опанували тривожні чутки про скорочення працівників із приходом інвестора. Зокрема, в міру наростання домислів посилювалася соціальна напруженість в Ізмаїлі.
З метою прояснити ситуацію, у тамтешньому порту відбулося виїзне засідання президії Центральної ради Профспілки працівників морського транспорту України. На зустріч приїхали представники профкомів розташованих поруч Ренійского, Усть-Дунайського та Білгород-Дністровського, а також Херсонського та Керченського портів.
У роботі засідання взяли участь заступник директора департаменту державної політики в галузі морського та річкового транспорту Міністерства інфраструктури України Ігор Горобець, начальник відділу управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської облдержадміністрації Володимир Романенко, заступник голови Федерації роботодавців транспорту України Сергій Нікулін, міський голова Ізмаїла Олександр Абрамченко.
Насамперед голова ППМТУ Михайло Киреєв зачитав заяву заступника міністра інфраструктури Дмитра Демидовича про те, що прийдешня «реорганізація портів не є інструментом для кадрового скорочення». Більше того, керівництвом транспортного відомства введено мораторій на скорочення працівників у морських портах.
Суттю реформування, як сказав І. Горобець, є утворення на базі колишніх держпідприємств двох основних структур. Перша з них – Адміністрація морських портів України. У зоні її відповідальності будуть такі стратегічні об'єкти, як акваторія порту, причали та інші гідротехнічні споруди. Крім цього – капітанії портів, а також об'єкти загального користування, які можна віднести до стратегічних. До них належать електромережі, система зв'язку, дороги, частина комунікацій. Портовики будуть оформлені переведенням. І фактично кожен, хто перемінить підпорядкованість, залишається працювати на своєму ж місці і продовжує виконувати свої виробничі функції.
Одночасно з Адміністрацією утворюється держпідприємство-порт, яке працюватиме за принципом великої державної стивідорної компанії. Вона ж стане майданчиком для залучення інвестицій. Тут залишаться портовики, зайняті у повантажно-розвантажних роботах, фахівці-залізничники.
В Ізмаїльському порту створено комісію з попереднього визначення об'єктів, які можуть бути передані у користування інвестору. Начальник Ізмаїльського порту Андрій Єрохін стверджує, що це не окремі причали або склади, а цілісні майнові комплекси з усім обслуговуючим персоналом.
Очікуваний прихід інвесторів із приватною формою власності спонукав ППМТУ активно співпрацювати з Федерацією роботодавців транспорту України, яка представляє інтереси інвест-компаній. Це третя сторона, яка вперше буде брати участь у складанні галузевої угоди.
ППМТУ наполягає на тому, щоб інвестори, які прийшли до порту, зберегли соціальні стандарти, такі як положення про вислугу років, тринадцята зарплата, збереження відпускних, матеріальна допомога на оздоровлення. І належить залишити зарплату не нижче тієї, яка передбачена в чинних колективних угодах, говорить
М. Киреєв. Договори з роботодавцями-інвесторами будуть укладені, лише якщо вони дадуть гарантії, що збережуть робочі місця та умови безпечної праці. Кожен інвестор повинен бути соціально відповідальним.
Іншим критерієм партнерства є наявність у інвестора відповідної бази, підкреслює С. Нікулін. У нього мають бути перевірений авторитет та свої прозорі кредитна і фінансова історії.
Загалом принципи легше проголосити, ніж виконати. А. Єрохін назвав низку об'єктивних причин, з яких вантажопереробка, а отже і фінансовий результат Ізмаїльського порту, помітно знизилися.
Так, закрилося декілька підприємств, які споживають окатиш, що йде через Ізмаїльський порт. На 145 тис. тонн знизилася переробка рудних вантажів. У березні в номенклатурі порту переважали низькотарифні товари. Своєю чергою банки стали в агресивну позицію, погрожуючи штрафними санкціями. Тому доходи у першому кварталі склали 37 млн гривень, що на 31,5% менше, ніж за аналогічний період 2012 року. Витрати ж зменшилися лише на 19,6%. На жаль, падіння доходів прогресує сильніше, ніж вдається скоротити витрати. Звідси збільшення збитків за перший квартал на 8 млн гривень.
Нарешті, країни Євросоюзу оголосили Дунай своєю внутрішньою річкою і ведуть на водному транспорті політику витиснення України як конкурента.
Однак порт буде затребуваний, впевнений І. Горобець. І його виживання буде забезпечене винятково економічними методами. Є надія оптимізувати заходження суден до Ізмаїла. Провадиться велика робота щодо залучення транзитного російського окатиша до Румунії через ізмаїльські причали.
У Мін’юсті України вже зареєстровано наказ про те, щоб Ізмаїльський порт міг робити певні знижки на акордні ставки. Це вимушений, але рятівний захід. Навіть від «Укрзалізниці» вперше за роки незалежності отримано згоду на зниження тарифів перевезення вантажів.
У самому Ізмаїльському порту вирішено відмовитися від прогресивної ставки, яка призводить до подорожчання вантажу. Вдалося заощадити 10% електроенергії. Це хоч і невеликі, але реальні кроки щодо подолання індустріальної депресії. Одночасно вживають заходи для здешевлення вартості перевалювання.
Вжито ще низку заходів, які сприяють погашенню боргів. Таким чином вдасться уникнути необхідності брати позику.
– Починається будівництво газового терміналу. Через три місяці його запустять, і це забезпечить роботу та зарплату, – говорить
А. Єрохін. Одне слово, становище тяжке, але не безнадійне.
