Україна – Румунія: нереалізований потенціал співпраці

Показово, що одним із перших практичних результатів засідання Україно-румунської спільної комісії стала організація та проведення двостороннього економічного форуму «Енергія – сфера регіонального інтересу», який відбувся 24 травня 2012 року в Бухаресті. Організаторами виступили Румунсько-українська торгово-промислова палата і Посольство України в Румунії. В роботі форуму взяли участь представники енергогенеруючих і дистрибуційних підприємств, виробники обладнання для енергетичної галузі, українські та румунські компанії з виробництва енергозберігаючих матеріалів. 

Енергетичний сектор може водночас бути сферою як співпраці, так і конкуренції. Адже перед обома країнами стоїть ключове питання – власна енергетична безпека.

Нещодавно з’явилася інформація про те, що Україна веде з Румунією переговори щодо реверсних постачань нам газу. Як повідомляв сайт ZN.UA, переговори ведуться з національною газотранспортною компанією «Transgaz S.A». І вже підписано меморандум про наміри. Можливі обсяги залучення з боку Теково – до 

5 мільйонів кубометрів на добу. Також обговорюється питання про можливість подавання через прикордонну газовимірну станцію «Орлівка». 

Втім, енергетична співпраця не обмежується поточним моментом. По-перше, обидві країни активно працюють над видобутком вуглеводнів на шельфі Чорного моря. Причому Румунія має в цьому питанні відверті переваги, передусім досвід, якого Україна тільки набуває.

По-друге, Румунія є однією з країн, до якої ми експортуємо електроенергію. У 2012 році в грошовому вимірі – на 9,9 мільйона доларів США (загальний обсяг цього експорту склав 574,8 мільйона доларів, найбільше – до Білорусі –  231,4 мільйона доларів). Водночас у травні цього року було оголошено, що внаслідок скорочення обсягів споживання Румунія має надлишок електроенергії. За словами румунського міністра енергетики Константіна Ніце проблема полягає в тому, що його країна наразі не здатна експортувати електроенергію через відсутність технічних можливостей. Міністр висловив сподівання, що в майбутньому вдасться вирішити питання взаємопідключення енергетичних систем Румунії, Молдови, України, Угорщини та Сербії, і це дозволить румунській стороні експортувати частину своєї електроенергії до сусідів. 

Слід зазначити, що Румунія активно розвиває альтернативну енергетику. За рахунок відновлюваних джерел вона отримує 17,8% енергії і має намір збільшити цей показник до 23%. На початку 2011 року з’явилося повідомлення, що іспанська компанія «Iberdrola Renovables» розпочала роботи з будівництва у Добруджі (південний схід Румунії) вітрової елект­ростанції (ВТС) «Міхай Вітязул» потужністю 80 МВт. Це тільки перший об’єкт енергопарку, який, як передбачається, складатиметься з 50 вітроелектростанцій загальною потужністю до 1500 МВт. Планується, що комплекс ВТС у Добруджі, будівництво якого завершать у 2017 році, стане найбільшим у світі. 

По-третє, Румунія виказує інтерес до одержання вуглеводнів із нетрадиційних джерел, зокрема до видобутку сланцевого газу. Нещодавно румунський парламент підтвердив стратегію уряду щодо розвідки та видобування сланцевого газу на території держави, однак без застосування технології гідророзриву. Рік тому Україна вже обрала компанії, які будуть видобувати сланцевий газ на Юзівському та Олеському покладах – британо-голландську «Shell» та американську «Chevron».

Відповідно, співпраця у цій сфері (зокрема в питаннях збереження довкілля, громадського контролю та інших) може розглядатися як перспективна.

Крім того, саме Румунії та Україні належать, за певними оцінками, найзначніші поклади газогідратів (молекулярні сполуки газу з водою), з яких можливий видобуток природного газу. І хоча така промисловість – справа майбутнього, співпрацю в науково-технологічній сфері слід розглядати як перспективну.

По-четверте, Румунія є одним із постачальників нафтопродуктів до України. На сьогодні близько 70% бензину та дизельного палива – імпортного походження. У жовтні 2012 року було повідомлено, що румунська компанія «Rompetrol» та НАК «Нафтогаз України» затвердили техніко-економічне обґрунтування розвитку спільного підприємства, що передбачає інвестиції з румунської сторони в обсязі мільярд доларів протягом п’яти років. Експерти відзначають, що у випадку заявлених планів «Rompetrol» частка СП на українському роздрібному ринку складає 23%, а на оптовому – 15%. Подібний динамічний розвиток  «Rompetrol» став можливий через зупинку більшості українських НПЗ. Відповідно, наміри української сторони відродити нафтопереробку на Одеському НПЗ можуть стати одним з чинників, який вплине на україно-румунські торговельні відносини та інвестиційну активність.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті