Символом науки називає Одеську національну наукову бібліотеку імені М. Горького голова обласної ради й частий гість установи Микола Пундик.
Важко не погодитися зі словами Миколи Володимировича. Адже створена в Одесі у вересні 1829 року міська публічна бібліотека стала другою в Російській імперії після імператорської в Санкт-Петербурзі. В Україні ж вона вважається першою публічною бібліотекою.
Спочатку для неї виділили кімнати в будинку на Приморському бульварі. Граф Воронцов подарував установі 600 томів французьких класиків у рідкісному виданні Фірмена Дідо. Це послугувало прикладом для багатьох заможних одеситів. І не тільки для них. Були й закордонні дарувальники. Зокрема, у звітах, датованих п’ятдесятими роками ХIX століття, між таких зазначені Смітсоніанський університет (Вашингтон), а також Паризький, Гарвардський, Пекінський університети, бібліотека Британського музею, Паризька національна бібліотека. Властиво, фонд зростав день у день. Саме тому довелося кілька разів міняти будинки на місткіші. У 1907 році бібліотека влаштувалася у спеціально побудованій архітектором Федором Нестурхом споруді. По сьогодні вона є одним із найпрекрасніших будинків бібліотечної архітектури в країні.
– Сьогодні ми пишаємося не тільки тим багатством, яке одержали від легендарних осіб Одеси, але й тими книжками, до видання яких причетні особисто, – говорить генеральна директорка бібліотеки, заслужена працівниця культури України, повна кавалерка ордена Княгині Ольги Ольга Ботушанська. – На основі наших фондів фахівці добирають унікальні матеріали про історію міста, які навряд чи ще десь можна знайти. За підтримки спонсорів і завдяки праці нашого колективу світ побачила книга «Стара Одеса».
До надзвичайно цінного п’ятимільйонного фонду, який визнано пам’яткою світової культури, належать і періодичні видання, починаючи з 1834 року. Саме тоді за розпорядженням міського голови О. Лєвшина бібліотека одержує безкоштовний примірник кожного одеського видання. Відає цим багатющим господарством виконувачка обов’язків завідувачки відділу зберігання Марина Іванова.
– Читачі постійно просять попрацювати із цими історичними матеріалами, оскільки ніде більше не можуть їх відшукати. І не слухайте, коли кажуть, що ці газети давно знищені, – палко переконує Марина Петрівна. – Ось вони всі на наших полицях. Приходьте і працюйте з ними.
У 2009 році, згідно з Указом Президента України, бібліотека здобула статус національної. А за тридцять років до цього її було удостоєно ордена Дружби народів.
– Ми дуже вдячні обласній та міській владі за підтримку й допомогу, – підкреслює Ольга Федорівна. – До нас дуже часто приходять голова облдержадміністрації Едуард Матвійчук, голова облради Микола Пундик, перший заступник голови облради Микола Тіндюк, заступник голови облдержадміністрації Дмитро Волошенков.
– У нас уже є електронний каталог, яким можуть користуватися відвідувачі нашого сайту, не виходячи з дому, – говорить заступниця директора з інформаційних технологій Ірина Бірюкова. – Ряди, та що там ряди, величезні зали каталогів умістили в електронний аналог. Тепер пошук необхідної літератури значно спростився та прискорився.
– Ці новації допомагають нам зберегти читача, – доповнює колегу О. Ботушанська. – Більше того, книжку у нас можна замовити, й ми висилаємо її додому. Але більшість читачів воліють усе-таки прийти і спокійно попрацювати із книжками в стінах бібліотеки – у її неповторній атмосфері.
У день, коли я побувала в бібліотеці, одержати читацькі квитки побажали близько десятка молодих людей. Колектив установи не стоїть на місці. У планах – створення «гомінкої зали», де відвідувачі зможуть послухати музику, поспілкуватися; а також – дитячої кімнати, де будуть проводити час діти читачів.
На завершення розмови Ольга Федорівна сказала, що одним із улюблених висловів Де Рибаса було: «Любіть Одесу так, як люблю її я».
– Перефразовуючи великого адмірала, кажу нашим читачам: «Любіть бібліотеку так, як любимо її ми!» – посміхається Ольга Федорівна.
