Усе частіше це складне питання ставлять сільгоспвиробники Білгород-Дністровського району. На думку більшості з них, даною проблемою слід негайно зайнятися народним депутатам від Одеської області.
Ефективні результати у фермерських господарствах ТОВ «Бессарабія Агро», «Виноградар», ФГ «Волинець», що застосовують краплинне зрошення, доводять безперечну перевагу поливних земель.
– Район розташований у зоні ризикованого землеробства. Тому основним завданням є залучення інвестицій для роботи на поливних землях. Адже кожний несприятливий за опадами рік приносить збитки. У разі розвитку зрошення та його подальшої модернізації з’являється можливість економії води, поряд з істотним збільшенням урожайності та асортиментів сільгоспкультур. Крім традиційних озимих і ярих колосових, гороху і проса, соняшнику, кукурудзи на силос, баштанних, можна вирощувати зернову кукурудзу, сою, люцерну, кормові та цукровий буряк, картоплю й різноманітну городину.
Наукою підтверджено, що за останні роки швидкість зростання так званого парникового ефекту виявилася вищою у 3 – 6 разів. Спостереження та аналіз погодних умов у степовій зоні України свідчать про підвищення середньорічної температури повітря на 0,3 – 0,7 градуса. Своєю чергою, це призводить до збільшення числа посушливих років у степових районах, де посуха і без того вважається явищем звичайним та закономірним. У період з 1960 по 2010 рік на степових територіях України посушливим став кожен другий рік, а кожний третій – надто посушливим. Особливо жорстокою виявилася посуха 2007 року, що охопила, поряд з іншими, і нашу область.
Необхідність впровадження зрошення, як одного з чинників підвищення врожайності, актуальна із урахуванням унікальності української землі. Відомо, що цього року врожайність в Україні, порівняно з минулорічною, зросла у середньому на 42%. Причому, у рослинництві отримано максимальні в історії показники збору зернових. Такі цифри дають додаткові стартові бонуси для розвитку зрошення.
Усього в Білгород-Дністровському районі нараховується 14584 гектари зрошуваних земель. Вода для поливу подається через Білгород-Дністровську зрошувальну систему, що складається з 17 насосних станцій і близько 347 кілометрів водопостачального тракту. Потенційна потужність насосних станцій становить до 27 мільйонів кубометрів за рік. Забір поливної води здійснюється безпосередньо із Дністра. Вважається, що використання такої води, що відноситься до першої категорії якості, допускає її необмежене застосування, оскільки не викликає засолення та мінералізації ґрунту.
Міркуючи про перспективи розвитку меліорації в районі, начальник Білгород-Дністровського управління водного господарства Борис Іванович Бурлак підкреслює своєчасність завдання Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо розробки концепції оновлення зрошення у південному регіоні країни. У межах даної концепції, підготовленої Інститутом водних проблем та меліорації Національної академії аграрних наук, запропоновано комплекс заходів щодо створення вітчизняної виробничої бази розвитку зрошення. У ній враховано структуру посівних площ, урожайність та обсяги виробництва сільгосппродукції на зрошуваних землях, які передбачаються за рахунок кредитних ресурсів.
– Добре, коли держава своєчасно реагує на наші проблеми, – говорить Борис Бурлак. – Для утримання Білгород-Дністровської меліоративної системи в оптимальному робочому стані необхідні великі кошти. Щороку провадяться планові і капітальні ремонти насосних станцій та обладнання, очищення відкритих каналів і ремонт силового устаткування. Тішить, що вперше за багато років, у 2013-му, нам вдалося одержати з Держбюджету гроші на розчищення підвідного каналу. Це дасть можливість збільшити пропускну здатність головного водопостачального каналу.
Питання стану зрошувальних систем та зрошуваних земель у Білгород-Дністровському районі під керівництвом заступника голови Білгород-Дністровської РДА Віталія Чернеги розглянуто на робочих засіданнях спеціальної комісії з інвентаризації інженерної інфраструктури міжгосподарських та внутрішньогосподарських зрошувальних систем. Основне завдання комісії полягало в оцінці техстану та готовності районної системи зрошення до відновлення продуктивної роботи. Адже меліораційні системи у більшості господарств не використовувалися понад п’ятнадцять років! Незважаючи на це, на території багатьох сільрад практично одразу приступили до відновлення інженерних споруд для поливу полів.
Цими днями представники Білгород-Дністровської РДА спільно з фахівцями райуправління водного господарства закінчили інвентаризацію меліоративних мереж. У цілому вони перебувають у доброму робочому стані. Однак існує багато проблем, що гальмують розвиток зрошення в районі.
Однією з них виявилася повна відсутність дощувальної техніки, за допомогою якої полив стане ефективнішим і, головне, фінансово економічним. Другою, цілком очевидною, стала практика вирощування «неполивних» зернових культур, що склалася в районі. Важливим чинником у зв’язку із цим є відсутність державної допомоги для розвитку поливного зрошуваного землеробства, як і великих переробних підприємств на території району.
– Наші найближчі сусіди, Біляївський та Овідіопольський райони, багато в чому успішні завдяки рясному поливу, – переконаний начальник Білгород-Дністровського управління водного господарства Борис Бурлак, – обсяги води, поданої на поля сільгоспвиробників у цих районах, справді вражають. Сільгоспвиробники мають непогані доходи від вирощування овочевої поливної продукції. Зрозуміло, що велику роль відіграє можливість збуту в мільйонній Одесі. Однак і наше райуправління має достатні технічні можливості та готове прагнути до подібних високих показників у поливі.
