Невід’ємною частиною ринкового господарювання є інститут банкрутства (неплатоспроможності). Він є потужним стимулом для ефективної роботи суб’єктів господарської діяльності, при цьому виступає гарантом одночасно інтересів кредиторів, держави в цілому.
Нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011
№ 4212-VI (далі – Закон), що набула чинності з 18.01.2013, є реформою права щодо неплатоспроможності боржників в Україні.
Новою редакцією Закону передбачено деякі особливості. Так, процедура санації боржника до порушення справи про банкрутство передбачає систему заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів згідно з законодавством до порушення провадження у справі про банкрутство.
Ст. 6 Закону визначає загальний порядок введення процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, який передбачає, що ініціаторами процедури досудової санації боржника можуть бути боржник або кредитор. Так, у відповідності до Закону згода між боржником і кредитором (кредиторами) щодо проведення досудової санації боржника може бути досягнута і до виникнення заборгованості боржника, та може бути передбачена правочином (договором), на підставі якого виникло грошове зобов’язання боржника.
Процедуру санації боржника до порушення справи про банкрутство може бути введено за умови наявності плану санації, який повинен бути схвалений загальними зборами кредиторів боржника. Законом передбачено, що боржник повинен розмістити оголошення про проведення загальних зборів кредиторів на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України.
Встановлено місячний строк розгляду Господарським судом заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, з дня прийняття відповідної заяви до розгляду.
Строк дії процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом плану санації. Протягом дії цієї процедури не може бути порушено справу про банкрутство боржника за його заявою або за заявою будь-кого з кредиторів, а також діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ще однією новелою нової редакції Закону є те, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі: спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; про сплату податків, зборів (обов’язкових платежів); стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, а також визнання недійсними рішень державних органів, пов’язаних з майновими вимогами до боржника.
Особливою новизною у процедурі розгляду справ про банкрутство стало те, що з 19 січня 2014 року вступить в дію ч. 10 ст. 16 Закону, якою передбачено, що з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет.
Також новою редакцією Закону було чітко визначено строк, на який вводиться процедура розпорядження майном боржника. Така процедура відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону повинна бути проведена у строк, який становить сто п’ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше, ніж на два місяці.
Відтепер, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами та мають право на погашення своїх вимог в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Також Законом скорочено термін, на який вводиться процедура санації. У відповідності до ст. 28 Закону господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. У випадку вмотивованого клопотання керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше, ніж на дванадцять місяців.
Згідно з внесеними змінами до Закону продаж майна банкрута здійснюється конкретно визначеними способами: шляхом проведення аукціону або шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Відтепер законом детально та чітко прописаний порядок, вимоги та особливості проведення аукціону, який може відбуватись і в електронній формі (електронні торги).
Новою редакцією Закону скасовано процедуру банкрутства відсутнього боржника, згідно зі ст. 52 старої редакції Закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 44 Закону спори, що виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Закон доповнено двома розділами, в яких детально врегульовано порядок продажу майна боржника на аукціоні та процедури банкрутства, що пов’язані з іноземною процедурою банкрутства.
Нова редакція має цілий ряд позитивних моментів, але поряд з цим потребує й значного вдосконалення, оскільки низка нововведень містить також ряд недоліків, прояв яких може відбутися лише в практичному аспекті застосування нового Закону.
