НВК № 1 міста Одеси – комплекс, що працює в режимі постійного творчого пошуку й наукового експерименту. Учні, їхні батьки, педагоги й директор є активними учасниками власних новаторських проектів. Наприклад, щоб допомогти дітям бути терпимішими до людей довкола і водночас уникати надмірної довірливості, у школі провели черговий тиждень толерантності. 

Одним із пунктів уже традиційної акції був круглий стіл на тему «Культура міжконфесійного діалогу серед молоді». Цього разу місцем для наведення мостів дружби став офіс Всеукраїнської асоціації громадських організацій «Альраїд». Перше в Україні об’єднання мусульманських громадських організацій виступило з ініціативою проведення бесіди в межах шкільного проекту. 14 одинадцятикласників – юнаків і дівчат – зустрілися під дахом Ісламського центру з 20 іноземними студентами-мусульманами з коледжів та інститутів Одеси. 

– Усе почалося, коли центр запросив мене на міжнародний семінар про роль жінки в суспільстві, – розповідає директорка УВК № 1 Олена Стоянова. – Ми обмінялися думками. Спілкування було цікавим, бо у християн і мусульман точки зору відрізняються. 

– Цього разу, – веде далі О. Стоянова, – ми хотіли обговорити культурно-релігійні аспекти життя. Така тема нам близька, бо в нашій школі навчаються діти різних національностей. Зокрема – учні з мусульманських родин.

– Ми прийшли поспілкуватися, – розповідає шкільний психолог Марія Бондаренко, – з відкритим серцем, без хизування християнством і без приниження інших релігій. Важливо навчити дітей шанобливо ставитися до інших релігій, обрядів і традицій. Тон взаємоповаги обома сторонами був заданий вже при розсаджуванні в конференц-залі. Дівчата з учителькою сиділи за одним столом із хлопцями (що суперечить ісламським звичаям), але по різні боки. 

У взаєминах школи й центру, – веде далі 

М. Бондаренко, – доречне формулювання «ми і вони». Ми іноді беремо участь у спортивних змаганнях, проваджуваних Ісламським центром, одержуємо призи. Живемо по сусідству, не плутаючи дружбу й релігію, традиції й забобони. Виховуючи у своєму характері толерантність, діти зможуть спокійно спілкуватися та працювати в будь-якому колективі. Не конче треба кидатися одне одному на шию, потрібно просто поважати і приймати людей такими, які вони є.

– Ісламофобія стосується людей у багатьох регіонах світу, – розповідає заступник голови релігійної громади мусульман м. Одеси, помічник голови Комітету з шаріату в Україні Едем Зейтуллаєв. – У світі панує нашорошеність, що межує з істерією, стосовно мусульман. Телесюжети або інтернет-статті на кримінальну тему часто мають шовіністичний відтінок, із чіткою вказівкою на національність злочинця. Наприклад, «дагестанець (або чеченець) скоїв оте й оте…» Представники ЗМІ, через незнання або цілеспрямовано, акцентують увагу на ісламському віросповіданні злочинця. Водночас ніхто не називає злочинця українцем. Звучать інші формулювання – «…житель Вінниці… Запоріжжя…»

В ісламському світі, як і в християнстві або іудаїзмі, – веде далі Е. Зейтуллаєв, – є різні групи й течії. Радикально налаштовані люди, що використовують безграмотних мусульман у корисливих цілях, беруть із Корану окремі фрази й трактують їх на свою користь. Небагато хто з християн знає, що слово «іслам» у перекладі з арабської означає «покірність».

А один із законів шаріату говорить, що мусульманин, який мешкає на території не мусульманської держави, повинен поважати закони тієї країни, де він живе, коритися їм. У нашому разі – Конституції України.    

Результати раніше проведених в НВК № 1 досліджень показали, що 90% дітей мали низький рівень толерантності. Опосередковано, через сприйняття батьків, відбиток на виховання в них терпимості до інших людей накладає й ситуація в суспільстві. 

Формат зустрічі був обраний вдало. Обговорення, взяте на замітку майбутніми іноземними лікарями й інженерами, проходило настільки гармонійно, що саме поняття «толерантність» уголос так жодного разу й не довелося вимовляти. Діалог – це шлях до зміцнення межконфесійної злагоди, що не раз відзначав у своїх виступах Глава держави. 

У плині спільної роботи педколективу школи із громадськими організаціями у дітей виробляються навички адекватного сприйняття навколишньої дійсності та готовність правильно поводитися у різних життєвих обставинах.