Тестуючи 80 гібридів

…Польовий стан СВК «Росія». На семінар з’їхалися агрономи Кілійського району, керівники сільгосппідприємств та фермерських господарств.

– Місце проведення семінару ми обрали не випадково, – говорить заступник голови Кілійської райдержадміністрації Михайло Дамаскін, який періодично організовує науково-практичні форуми аграріїв. – Цього року колектив СВК «Росія» одержав найвищу в районі врожайність озимої пшениці – 51,3 ц/га, озимого ячменю – 48,2 ц/га. На славу вдалася і кукурудза. До того ж, це єдине в районі підприємство, яке має дослідні площі з вирощування гібридів кукурудзи, соняшнику та сорго. Керівники і агрономи сільгосппідприємств району виявили бажання ознайомитися з досвідом роботи та методами оптимізації вирощування зернових культур, а заразом поспілкуватися із представниками агрофірм, з якими в СВК «Росія» налагоджено тривалу співпрацю.

І от вервечка машин їде на поля. Що за незвичайна нива – кольору темної засмаги? Виявляється, сорго. Учасники семінару з непідробною зацікавленістю розглядають незвичну для району сільськогосподарську культуру.

– Минулого року гібрид сорго ми посіяли на пробу всього на півтора гектарах, а нині ввели його в сівозміну вже на двадцяти гектарах – замість ріпаку, – розповідає головний агроном господарства Віталій Сіміченко. – Справа в тому, що ми шукаємо шляхи оптимального використання солончакових, посушливих земель – у нашій зоні ризикованого землеробства їх чимало. Ми переконалися, що технологія вирощування сорго прийнятна для нашого господарства тому, що воно витримує засолення земель удвічі більше порівняно з гібридами кукурудзи. З метою оптимізації посівів випробовуємо вісім сортів сорго. Всього ж у нашому господарстві під досліди відведено 60 гектарів, ми тестуємо 80 гібридів кукурудзи, соняшнику та сорго.

– Як же господарство упорується з усім цим? – не витримав хтось із агрономів.

– Правда, це – морока! – відверто зізнається головний агроном. – Кожний гібрид треба посіяти, окремо зібрати, визначити врожайність, проаналізувати результати, зробити висновки. Але, не приховаю, результати нас тішать і не дозволяють розслаблюватися. Дослідні посіви гібридів із дотриманням обов’язкової технології вирощування дадуть можливість визначити найперспективніші види з високою врожайністю.

– Ми звикли дружити з наукою, і це приносить нам свої плоди, – підхоплює керівник СВК «Росія» Устина Чеботарьова. – Наші фа­хівці вміло поєднують у своїй роботі селянський досвід обробітку землі з новими прогресивними технологіями. Тому з року в рік у нас спостерігається неухильне зростання урожайності і, як наслідок, зростання валового збору всіх культур. Наше господарство невелике: цього року ми обробляємо близько 1,5 тисячі гектарів землі. З економічної точки зору та за всіма законами бізнесу підприємство повинно бути збитковим. Проте у нас стабільні результати за усіма галузями господарської діяльності, а це означає, що ми на правильному шляху. Прибуток у цілому по господарству в першому півріччі у нас склав 900 тисяч гривень, рентабельність – 26 відсотків.

– Навіщо у пошуках досвіду їхати кудись далеко, якщо тут, зовсім поруч, у компетентних фахівців можна одержати відповіді на всі запитання, рекомендації, до того ж безкоштовно? – висловлює свою думку про семінар-практикум єдина в Кілійському районі жінка-агроном Ганна Боголюк із села Мирного.

– Ті аграрії, які шукають найпродуктивніші сорти, заслуговують на величезну повагу, – погоджується з нею голова СВК «Єнікіой» Михайло Стоєв. – Вони не зупиняються на досягнутому і нас кличуть за собою. Це і є прогрес. Однак, я вважаю, не можна скидати з рахунків використання перевірених досвідом класичних сортів зернових культур, які дають сталу врожайність. Поки що вони широко використовуються в нашому регіоні.

Сьогодні аграріїв району непокоїть вже врожай 2015 року, озимими культурами має бути засіяно 70% орної землі.

За словами Михайла Дамас­кіна, буде потрібно 3200 тонн якісного зерна, перевірка якого вже повинна бути на завершальному етапі.

Так, колектив сільгоспвиробників району не відчуває особливого оптимізму – зростають ціни на паливо, добрива, засоби захисту рослин. Поряд із цим – низькі закупівельні ціни, податковий тиск. Проте аграрії готові виконати свою гуманну місію – нагодувати села, район, область. Хлібороби завжди були і є тим тилом для країни, який забезпечував населення продуктами харчування.

…Мальовничі мирні ниви Укра­їнського Придунав’я. Тутешні пейзажі гідні пензля художника. Ця краса – творіння рук людських. Авторство справедливо належить майстрові з душею художника – агрономові. 

 

Стан експорту зерна

Фактичні обсяги експорту складають 6 мільйонів 220 тисяч тонн, з яких: пшениці – 3480; кукурудзи – 394; ячменю – 2261 тис. тонн та інших зернових – 84 тис. тонн.

Завантажено на кораблі – 187 тис. тонн.

Таким чином, обсяги експортованих та підготовлених до експорту зернових складають 6 мільйонів 407 тис. тонн (пшениці – 3638, ячменю – 2290 та кукурудзи – 394 тис. тонн).

Ціни попиту на зернові на даний час коливаються в залежності від регіону: на пшеницю 3-го класу – від 2000 до 2650 грн/т, на фуражну пшеницю 6-го класу – від 1750 до 2150 грн за тонну.

На сьогодні ціни на продовольчу та фуражну пшеницю складають: на пшеницю 3 класу – 2378 грн/т, на фуражну – 1919 грн/т. 

Середні ціни на ячмінь становлять 2056 грн/т, на кукурудзу – 1797 грн/т.

Прес-служба Мінагрополітики

Выпуск: 

Схожі статті