Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Одним із основних засобів примусового виконання рішення державною виконавчою службою є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вказаний процес застосовується за відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі-підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Згідно зі статтею 69 Закону України «Про виконавче провадження» відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника здійснюється бухгалтеріями установ у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено – до 10 числа кожного місяця наступного за звітним.

Стаття 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, який становить:

– у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, відшкодування шкоди у зв’язку із втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, – п’ятдесят відсотків із заробітної плати та інших доходів боржника, що вираховується із суми, що залишається після утримання податків;

– за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом – двадцять відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п’ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Відрахування із заробітної плати боржника, який за вироком суду відбуває покарання без позбавлення волі, здійснюється з усієї суми заробітної плати без урахування стягнень за вироком. Із заробітної плати засуджених, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, а також з осіб, які перебувають у наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів та стаціонарних лікувальних закладах, відрахування здійснюється з усієї суми заробітної плати без урахування відрахувань витрат, пов’язаних з їх утриманням у таких закладах.

У статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення – вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника, допомога на лікування, допомога на поховання та ін.

Вказаний перелік є вичерпним та суперечки з цьо­го приводу виникати не можуть.

У разі припинення перерахування коштів стягувачу у зв’язку зі зміною боржником місця роботи, проживання, перебування чи навчання або з інших причин підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють державному виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме. Посадові особи, винні у ненаданні таких відомостей без поважних причин, можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої законом.

Необхідно підкреслити, що вказаний захід примусового виконання рішення є досить ефективним, навіть після проходження досить тривалого часу, оскільки боржник рано чи пізно влаштується на роботу, почне отримувати пенсію, а наслідком цього буде відповідні відрахування на погашення заборгованості.