В одеському нічному клубі «Палладіум» відбувся концерт групи «Pianoboy». Музиканти відіграли свої хітові композиції, виконали нові пісні.
Лідер «Pianoboy» Дмитро Шуров – у минулому піаніст «Океану Ельзи» і «Esthetic Education», виступав у групі Земфіри, є автором музики до фільмів «Хоттабич», «Ґудзик», «Помаранчева любов», «Як знайти ідеал» та багатьох інших.
На прес-конференції, що передувала концерту, Дмитро Шуров, зокрема, відзначив:
– Ми робимо тур по шести містах України. Дуже хочеться завершити рік все ж таки на мажорній ноті, хоча він видався важким для країни, насиченим подіями, що сповнені трагізму. Намагаємося спілкуватися з нашими шанувальниками, грати для них те, що не стосується політики.
– Наш тур називається «Родина». На даний період часу в арсеналі групи це головна пісня. Вона входить до альбому «Не переставай мріяти». Композиція з'явилася на світ два роки тому, якщо бути точним, 2 червня. У пісні закладено ту суть, яку я хочу донести до людей.
Далі Дмитро Шуров розповів, як формувалися його музичні уподобання.
– Першою моєю вчителькою була Софія Борисівна Зельцер, вчителька за класом піаніно. Я чудово пам'ятаю перше знайомство із цією чудовою жінкою. Коли батьки привели мене до неї на урок, вона показала на наочному прикладі, що ж таке музика, – взяла яблуко, розрізала його на сегменти і сказала що це ноти, які разом становлять мелодію.
Мої музичні уподобання формувалися непросто, – відзначає Дмитро Шуров. – У дитинстві я не розумів групу «Дорс», але обожнював «Криденс». Втім, з роками ці уподобання змінювалися. Хоча зараз поняття музичних стилів дуже розмилося. Усе більше переважає якийсь коктейль із напрямів, що взаємно перетікають.
Як відзначив під час прес-конференції один із шанувальників групи, у колективі змінився характер звучання.
– Я усвідомив, що в мене практично не залишилося запалу для виконання агресивних композицій. Замість цього зросло почуття музичної ніжності, – говорить Дмитро Шуров. – Якщо раніше я просто б грав ліричні ноти, то зараз я вкладаю в такі моменти більше змісту. Крім того, я помітив, що люди втомилися, коли їх «розривають» на концертах, вони хочуть певної м'якості виконання.
Групи повинні мати якусь музичну послідовність. У наш час із цим спостерігаються великі проблеми. Сьогодні багато груп, які просто грають, не експериментуючи. Я дивлюся на нашу аудиторію, і помічаю, що це люди мого віку і молодші. Хоча на концертах останнім часом помічаю, як приходять цілими родинами. В Одесі на концерті, який пройшов улітку, відчув, що аудиторія суттєво розширилася.
