Міка Ньютон – молода, але вже відома українська співачка, яка нещодавно вирушила підкоряти закордоння, а саме Лос-Анджелес, розповіла «ОВ» про те, що її привело в шоу-бізнес і чому їй комфортніше жити у США.
– Міко, Ви влаштувалися за океаном. А тур по Україні плануєте?
– Так, уже три роки я живу та працюю тут, у США. Поки що про тур не йдеться, моя основна робота зараз пов’язана із просуванням в Америці. Але у мене є кілька ідей та начерків пісень рідною мовою – події останнього року не пройшли повз мене, мої емоції перейшли в музику.
– Ви жили в різних містах. А яке місто вважаєте своїм рідним? І як давно були на малій батьківщині в Бурштині?
– У Бурштині була влітку. Приїжджала на день народження тата. Це моє рідне місто, місто мого дитинства. Київ – особливий для мене. Він створив мене як митця, подарував багато досвіду, друзів, творчості. Але найкомфортніше особисто мені, як людині й особистості, тут, у Лос-Анджелесі. Подобаються люди, правила, за якими вони живуть, сонце цілий рік, океан…
– Цікаво, яка пора року у Вас улюблена і чому?
– Літо. Тому, мабуть, я живу в Лос-Анджелесі. Але цього року скучила за зимою та снігом, тому перед Новим роком ми поїхали в гори.
– Ви сама пишете пісні. Де черпаєте натхнення?
– Поки що тільки дві пісні мого авторства я наважилася проспівати. Не знаю, чому раніше сумнівалася й не робила цього. Але я люблю всі пісні, які виконую, я живу в кожній із них. Натхнення мені дарують люди й любов, вони – моя головна рушійна сила.
– Любите поезію?
– Так, я творча людина й мені подобається гарна поезія. Цвєтаєва, Асадов, Ахматова, Блок... Нещодавно Шекспіра перечитувала в оригіналі. Жоден переклад не відобразить красу оригіналу.
– Яка історична епоха Вам ближча? Іншими словами – Шекспір чи Цвєтаєва?..
– Часто про це думаю. Початок XX століття, мені здається.
– Що є для Вас щастя?
– Щастя – це йти за своєю мрією й реалізувати себе. Щастя – это улюблені люди поруч. Щастя – це не засуджувати інших людей і самому не залежати від чужої думки.
– Що цінуєте у відносинах?
– Взаємопідтримку, гумор, прагнення розвиватися й розвивати одне одного.
– А що б не змогли пробачити іншій людині?
– Пробачати треба все, накопичувати образи означає завдавати шкоди самому собі. Інша справа – чого не можна забути. Але про це не хочу навіть говорити, у моєму житті все гаразд.
– Чи є у Вас улюблене місце вдома?
– У їдальні, біля вікна, де стоять стіл, крісло й синтезатор… Там я пишу, граю, вчу тексти, роблю записи та міркую про життя, дивлячись у вікно.
– Якби була можливість прокинутися в тілі будь-якого співака або співачки, кого б вибрали?
– Своє тіло. Бо мені цікаво жити своє життя і проходити свій шлях, а за легендами цікавіше спостерігати збоку.
– Розповісте про свої творчі плани?
– Краще я покажу, коли настане час. Зараз багато роботи й вона неодмінно дасть плоди свого часу.
