На сцені Одеського театру музичної комедії відбувся концерт відомого радянського та грузинського співака й кіноактора Вахтанга Кікабідзе.
Програма називалася «Мої роки – моє багатство». І 76-річний Вахтанг Костянтинович переконливо довів на сцені, що вік – це надбання. Попри легку застуду, про яку він сам сказав, артист був у чудовій формі, багато жартував, добре рухався і раз-по-раз зривав оплески, виконуючи мелодії, які за багато років полюбилися публіці. Одесити почули «Проводи любові», «От і вся розмова», «Мої роки – моє багатство», «Побажання». Кікабідзе співав і рідною мовою, наприклад, усім відому пісню про Тбілісі.
Вахтанг Костянтинович жваво спілкувався із залою. Зокрема він розповів про те, як почав зніматися в кіно:
– Моя кар'єра почалася 1966 року. Я дебютував у фільмі «Зустрічі в горах» Миколи Санішвілі. А через три роки Георгій Данелія запросив мене у свій фільм «Не сумуй!». І несподівано я одержав премію за найкращу чоловічу роль. А потім із Георгієм Миколайовичем ми працювали в картині «Міміно», яку ви добре знаєте.
Далі співак виконав відому пісню «Чіто-гвріто, чіто-маргаліто…», написану композитором Гією Канчелі на слова Петра Грузинського. Нагадаємо, що саме ця пісня, як і сам фільм «Міміно», 1977 року принесли Вахтангу Кікабідзе всесоюзну популярність і любов глядача.
Артист порушив і тему політики.
– Коли 2008 року до нас увійшли танки наших «братів», я був у шоку, – сказав Кікабідзе. – Тоді я із другом написав пісню «Ви мене не зрадили – зневірили» і виклав її в інтернет. А з 2008 року я до Росії не їжджу. Навіть коли Нікіта Висоцький мене запрошував на один із концертів пам'яті його батька – Володі Висоцького, 25 січня, – я відмовився. Але я дуже люблю творчість Висоцького, і в нас у тбіліському театрі Шота Руставелі я, як і багато інших артистів, взяв участь у концерті, присвяченому пам'яті Володі.
Завершуючи музичну програму, Вахтанг Костянтинович виконав відому українську пісню Володимира Івасюка «Червона рута» грузинською мовою, а український приспів зал в унісон проспівав разом із легендарним артистом.
А потім одесити дарували своєму кумирові квіти і пам'ятні сувеніри. Переповнена зала музкомедії нагородила Вахтанга Кікабідзе шквалом овацій і довго не відпускала артиста, який раз-по-раз був вимушений співати на біс.
