Пити чи не пити?

Господарів туристичного центру на півночі Перу французький суд заочно засудив до двох років ув’язнення та на рік заборонив займатися професійною діяльністю за вбивство з необережності. Буде цей вирок суто символічним, а чи матиме практичні наслідки для засуджених, залежить від рішення перуанської влади, зокрема й від домовленостей між Францією та Перу щодо співпраці у правоохоронній сфері. Головним же чином від того, чи завважить перуанська Феміда вирок французької колеги у принципі справедливим. Поки що ж господарі турцентру заперечують будь-яку свою провину. Адже вони протягом численних років частували відвідувачів чарівним питвом, виготовленим із соку чудодійної ліани аяваска, – і все було гаразд. Гості духовно просвіщалися від долучення до древньої мудрості південноамериканських чаклунів, а просвітителі мали з того цілком заслужений зиск. 

З постачальниками туристично-езотеричних послуг солідарні й деякі коментатори пригоди, суть якої полягає в тому, що громадянка Франції померла після вживання магічного напою під час влаштованого для туристів шаманського ритуалу. «Якщо так далі піде, то скоро затримані поліцією п’яні водії звинувачуватимуть у своїх проблемах власників барів, у яких самі понапивалися», – пише хтось у коментарях на одному з веб-ресурсів, де обговорюється справа. Інший дописувач розповідає про свої спостереження, винесені з присутності на язичницькому дійстві. Кілька років тому він був на святкуванні дня народження своєї викладачки. Організатори урочистості запропонували гостям магічний трунок, але власне вживанню передували закликання мертвих із того світу, ящірок, які, за уявленнями любителів чаклування, є кураторками цієї традиційної практики, а також духів-покровителів. Більшість гостей випили все запропоноване до останньої краплі, але сам оповідач відмовився навіть нюхати. То хто кому лікар? – натякає він. Кожен сам відповідає за свої дії, й оскільки напій не належить до переліку законно заборонених, будь-хто має право виготовляти його й частувати всіх охочих, а от будеш ти охочий чи ні – твоя справа. І будь-які наслідки твого рішення – твій же клопіт. «Вони що, її примушували?» – додає ще один коментатор. 

Але насправді казус не такий вже й простий. Адже з іншого боку справи можна порушити питання про те, чи інформували організатори високодуховного священнодійства недосвідчену неофітку про можливі наслідки її вибору. Чи може, й самі не знали про такі? Тоді чому бралися до гаразд не вивченої справи? Хіба якщо ви, не мавши медичної освіти, спробуєте кухонним ножем та обценьками видалити сусідові апендицит, а бідолаха після цього сконає в корчах, вас не притягнуть до відповідальності? Бодай би ризиковий пацієнт і погоджувався на операцію.

Власники центру ж напевне що не застерігали, а навпаки – всіляко тиснули на кнопочку власної крутизни в самоусвідомленні туристки – ось, мовляв, зараз ти вхопиш тутешнього бога за бороду і всі таємниці світу, про які ти ще не вичитала у Карлоса Кастанеди, вкупі з зоряними еманаціями паралельних всесвітів відвідають тобі мізки та інші органи мислення. І все це в шармі архаїчних ритмів, що своєю безпосередньою дією на неусвідомлені психофізичні механізми протиставлені вже обридлій традиційній європейській музиці, яка принципово звертається до емоцій та інтелекту освіченої людини. Тим-бо й відрізняються від автоматики магічних камлань ті релігії, які ляг­ли в основу сучасної цивілізації, що вони поважають гідність людини – свідомого діяча на життєвій ниві, наділеного і власним розумом, і цілком певними моральними та поведінковими принципами. 

Втім, магія автоматичних реакцій застосовується не тільки в релігійній царині. Наша інформаційна сфера переповнена й заклинаннями політичного змісту. Аж до такої міри, що коли ти чуєш, як одна й та сама фраза або одне й те саме словосполучення повторюється десятки разів і тебе цією фразою кудись закликають, кортить переглушити галас, ну, скажімо, Моцартом. 

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті