Свято, котре наразі з нами

…«Ти глянь, які злі наші дівчата», – жартували, пам’ятаю, дорослі, коли багато-багато років тому погода кинула кілька пригорщей снігу на 8 березня. Щоб то вони зараз сказали? Про погоду. Про жінок. Про активні спроби відправити у небуття свято, знане й шановане з дитинства. Напевне ми цього знати не можемо. Але про все це ми можемо поговорити з нашими сучасниками. І першим до розмови запросили голову Одеської обласної ради Анатолія  Урбанського.

«Я б не хотів, щоб до цього свята домішувалася політика, – розпочав Анатолій Ігорович, – Так, ми знаємо, що серед його ініціаторів були Клара Цеткін та Роза Люксембург, але своє політичне забарвлення цей день вже давно втратив. І насправді сьогодні – це просто свято усіх наших жінок, знане і шановане нами ще з самого дитинства. І ця традиція передається з покоління у покоління. Вона є тим, що об’єднує наших людей». А далі – про жінок і владу.

– Зараз часом говорять навіть про певну фемінізацію влади, маючи на увазі що зараз жінки дедалі частіше займають відповідальні посади – аж до найвищих. Однак у місцевому самоврядуванні Одещини представництво прекрасної статі доволі скромне. Серед 84 депутатів обласної ради є тільки 7 жінок, з-поміж 26 голів райрад – 3 жінки. Тобто їхнє представництво тут тримається десь на рівні 10%. Це не замало?

Згідно закону, у нас чоловіки і жінки мають рівні права. І за моїми спостереженнями жінки на керівних посадах ні в чому не поступаються чоловікам. Тож не  пускати жінок у владу, на керівні пости – це просто якесь Середньовіччя.

– Законодавчо в нас жодної дискримінації за ознакою статі немає і бути не може. Чому ж все таки ми маємо ці скромні 10%?

– Думаю, що в нас просто віками складалися домашні підвалини, коли жінка з дитинства готувалася до ролі берегині сімейного вогнища. Чоловік же, перш за все, – добувач, годувальник. Але нові реалії диктують нові умови, і з кожним роком ми бачитимемо все більше і більше жінок на керівних постах. Вже зараз існують приклади, коли жінки досягли значних висот у політиці. Можемо згадати тут і Маргарет Тетчер, котра більше 10 років очолювала уряд Великобританії,  і Далю Грибаускайте, що вже другий термін є президентом Литви. Дівчата, підростаючи, бачать ці приклади і надихаються ними. І вже незабаром ми частіше бачитимемо їх у  коридорах влади та у якості керівників великих підприємств.

– Власне, вже зараз є такі органи влади, де жінок зараз ледь не більше, ніж чоловіків. Це виглядає навіть певним парадоксом, але на низовому рівні, у сільрадах жінки нерідко є у більшості.  Чим це можна пояснити?

– Гадаю, річ тут у тім, що село – це доволі маленька модель всієї держави. За масштабами вона якраз більш наближена до того самого сімейного вогнища, і саме тут жінка може найліпше розкрити свої здібності господині. Поки що – на рівні сільради. Але, гадаю, що й на вищих постах жінки з’являтимуться дедалі частіше.

– В апараті обласної ради працює доволі багато жінок. Чи легко з ними працювати?

– Для мене байдуже, чоловіком чи жінкою є фахівець, важить лише його професіоналізм.  Мене  тішить, що в апараті обласної ради працює дуже багато жінок, що є справжніми професіоналами.

– Ви могли б назвати, хто серед них є справжнім взірцем професіоналізму?

 

– Я тут боюсь когось образити, не назвавши. Всі жінки, що працюють в апараті обласної ради є майстрами своєї справи, інакше вони тут просто б не працювали. Що ж стосується депутатського корпусу, то бюджетну комісію у нас очолює Євгенія Георгіївна Абрамова – справжній професіонал у своїй справі. Бюджет і все, що пов’язане з фінансами – один з найважчих і найвідповідальніших напрямків – і його в обласній раді очолює жінка. Ще один наш депутат – Марина Анатоліївна Зінченко – керує департаментом фінансів облдержадміністрації, з яким ми постійно взаємодіємо у фінансових питаннях. Марина Анатоліївна теж високий професіонал у сфері фінансів. Хоча й прийнято вважати, що це робота не жіночих рук – вона дуже важка, потребує колосальної уваги, колосальних знань і колосального терпіння. Але все це притаманне нашим прекрасним жінкам. І я радий, що вони є у моїй команді.

Рубрика: 
Район: 
Выпуск: 

Схожі статті