Служити державі Ольга Вурм розпочала у свої 18. 2006-го, закінчивши перший курсу вишу, перевелася на заочне бо, каже, дуже хотіла працювати. Тоді, з посади головного спеціаліста управління праці та соцзахисту, і розпочалася управлінська кар’єра дівчини. Добре напрацювавшись, відчула потребу вчитися.
В Одеському регіонального інституту державного управління при Президентові України отримала диплом магістра держуправління. А ще була декретна відпустка, котру, либонь, за традицією жінок-держслужбовців Ольга не використала вповні. Згодом – робота у Департаменті економічної політики та стратегічного планування Одеської облдержадміністрації, близько року – в якості начальника відділу стратегічних, регіональних програм управління стратегічного планування і регіонального розвитку. Звістка про те, що вона стала переможцем II туру Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець” в номінації „Кращий керівник”, була для Ольги Олександрівни доволі несподіваною. Каже що хотіла просто випробувати свій професійний рівень: «Коли мені телефонували й повідомляли про цю перемогу – казала: «Я в шоці!». Коли шок минув, стало зрозумілим, що доведеться готуватися до третього туру. «Тут в мене вже буде мандраж, – зізнається тріумфаторка обласного етапу, – тут вже велика відповідальність на мені. Я хочу гідно представити нашу область».
Але конкурси – то у позаробочий час. До цьогорічних змагань наша героїня готувалася під час відпустки.
– Мій син цього року йде до школи, і він такий задоволений і щасливий був, що мама буде поруч, а я, коли готувалася до конкурсу, сиділа за комп’ютером і до 12 години ночі, і до першої. На його «мама, ти ж мені обіцяла», чоловік заспокоював: «так вона хоч вдома сидить і ти її будеш бачити. Власне, коли б не розуміння і підтримка з боку чоловіка, я не знаю, чи змогла б тут працювати. Не те, щоб він був дуже задоволеним, що я затримуюся, але в нас немає сварок, є підтримка, можливо, не й не висловлена – але я її відчуваю. А синок, Артем – він був єдиним, хто від початку був переконаний, що я маю посісти лише перше місце.
– Чому ж Ви все ж обрали обрали цю нелегку і не дуже вдячну в матеріальному плані професію?
– Я не можу сказати, що ніколи не думала перейти на якусь приватну фірму – де більше заробляють. І не лише у грошах річ. Нерідко держслужба – це доволі негнучкий механізм. А я не люблю одноманітну роботу, коли почуваєшся таким собі роботом. На своїй посаді я взагалі не відчуваю себе роботом – дуже багато сфер, я намагаюся їх всі освоїти. Можливо, щось не відразу виходить, але я намагаюся.
– Які теми ви обрали для своїх конкурсних завдань?
– Електронне урядування та електронна демократія. Я цими питаннями займалася відколи розпочала працювати в Департаменті економічної політики. Програмне забезпечення електронного документообігу довелося вивчати самотужки. Згодом навчила користуватися цими базами всіх працівників.
У нас держслужба доволі жорсткий механізм, який не одразу починає рухатися, але все можливо.
– У Вас є підлеглі. Чи сприймають вони Вас як керівника, чиє слово – закон?
– В мене у підпорядкуванні 4 дівчини. В нас дуже добрі стосунки. Я не жорсткий, тоталітарний такий керівник, до якого звертатися можна тільки за графіком. Є у колективі взаємна підтримка, один одного підстраховуємо – навіть просити про допомогу не треба.
– Коли спілкуюся з бізнесменами і питаю, якої підтримки від влади вони потребують, нерідко чую у відповідь – аби не заважали? Чи згодні Ви з тим, що наші управлінці максимум, що можуть зробити – так це не заважати?
– Наш департамент розробив програму пільгового кредитування – вона передбачає відшкодування відсотку за кредитом, що використовується для розвитку бізнесу. Це доволі популярний інструмент.
– І все ж, коли резюмувати – що тримає вас на державній службі?
– Я сама себе іноді запитую, що мене там тримає, і не завжди можу знайти відповідь. Особливо коли дуже втомлюєшся, бачиш не дуже велику зарплатню. Але поки я ще розумію, що можу бути корисною, я буду тут залишатись. А коли нерви вже не витримують, я в таких випадках просто йду у відпустку…
– … І аж до півночі готуєтеся до професійного конкурсу?
– Так виходить.
– І загалом, яким Ви бачите напрямок Вашої подальшої кар’єри – це будуть нові щаблі державної служби чи все-таки Ви плануєте податися десь у бізнес?
– Я навіть не знаю чому, але коли кажу про приватне – перші асоціації – ще кошти, графіки. А коли йдеться про держслужбу – відчуваєш якесь тепло, як вдома. Не знаю чому, але поки в мене ще є це відчуття, то я буду залишатися тут.
Фото автора
