Гендер і медіа, гендерний підхід в журналістиці, вживання фемінітивів в українській мові, індекс гендерної чутливості… Хтось може подумати: про що взагалі мова? Чи на часі зараз говорити про це, коли всі гадають, як вижити, як заробити на життя, коли в людей живе страх за завтрашній день, коли війна в країні? І багато хто скаже, що йому не важливо герой в публікації чи героїня, спікер чи спікерка, фотограф чи фотографиня, волонтер чи волонтерка, режисер чи режисерка, депутат чи депутатка…
Дотримання гендерного балансу в ЗМІ, відсутність дискримінації та сексизму – один із важливих принципів роботи медіа. Засоби масової інформації як один із інструментів демократії несуть особливу відповідальність за повагу до людської гідності, за боротьбу з усіма видами дискримінації та рівність між жінками та чоловіками. Використання гендерних стереотипів у ЗМІ має нищівний вплив на формування суспільної думки.
В Одесі відбулася перша гендерна медіа-кав’ярня в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс). Представили проект координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту Богдана Стельмах та директорка ГО «Гендерний центр Волинської області», експертка проекту Оксана Ярош. Індекс гендерної чутливості українських медіа сформований вперше в Україні. У проекті брали участь 22 області та 220 друкованих та інтернет-видань. По десять на кожну область (5 – друкованих та п’ять – інтернет-видань).
Проект вивчав такі позиції: кого частіше медіа обирають – експертів чи експерток, хто частіше – чоловіки чи жінки є героями публікацій, як часто вживають фемінітиви (слова жіночого роду на позначення професій, посад, занять тощо). Моніторинг проводився 2017 року, в лютому та серпні. Відповідали за моніторинг керівниця прес-центру «Paritet» Юлія Сибір та Інна Кац.
Гендерна чутливість одеських медіа розподілилась наступним чином: із всіх публікацій за період моніторингу експерток та героїнь було 23 відсотки, а відповідно експертів та героїв – 77 %. З фемінітивами в нашому регіоні краща ситуація – аж 48 відсотків. Ми другі після Волинської області. З цих цифр отримано загальний індекс гендерної чутливості одеських медіа – 32%. Багато це чи мало? Це середній показник. Найчутливіша Харківська – 37%, з найменшим показником – 25% – Сумська, Черкаська, Миколаївська та Житомирська області.
Досліджували п’ять друкованих ЗМІ, як найбільш читаємих – «Одеські вісті», «Порто-Франко», Вечерняя Одесса», «Пресс-курьер», «Чорноморські новини», та п’ять інтернет-видань – «Думская», «Вікна Одеса», «Одесса-медиа», «Одесская жизнь», «Трасса-Е95».
У ході моніторингу виявлено, що присутність експерток та героїнь в інтернет-виданнях вища, ніж в друкованих. Але і в тих, і в інших є розподіл на «чоловічі» та «жіночі» сфери. Найменша присутність експерток та героїнь у темах про спорт, політику, економіку, бізнес, війну. Найбільша – у волонтерстві, медицині, культурі, освіті.
Ось такі висновки зробили Юлія Сибір та Інна Кац після моніторингу. «ЗМІ Одеси в гендерних питаннях не формують порядок денний, а йдуть за ситуацією. Жінки у політиці і органах влади представлені в мізерній кількості. Навіть у бізнесі якщо жінка-керівник, вона здебільшого тримається в тіні свого партнера. Що ж стосується спорту, то жіночий футбол у нас поки що не розвинений, а він наймасовіший вид спорту, представлений в одеських медіа».
Найчутливішим друкованим виданням стала газета «Порто-Франко», а інтернет-виданням – «Думская».
Очільниця громадського руху «Віра.Надія.Любов» Тетяна Семикоп виступила як експертка даного заходу і прокоментувала :
– Дуже засмутилася, що навіть не двадцять п’ять відсотків у наших медіа експерток та героїнь. Вважаю Одеську область дуже розвиненим в цій сфері регіоном. У нас дуже багато гарних журналістів. Висновок один: треба вчитися бути гендерно чутливими і в першу чергу закладати знання студентам, майбутнім журналістам.
Відомий журналіст, заступник редактора газети «Порто-Франко», лауреат конкурсу журналістських матеріалів на гендерну тематику, тренер «Альянсу рівноправного партнерства жінок і чоловіків» Олександр Галяс, який теж виступив експертом, додав:
– Ситуація в регіональних медіа вже покращилася, але мені б дуже хотілося, щоб презентацію побачив кожен головний редактор ЗМІ. Багато хто махне рукою і скаже, що йому це не потрібно. Але частина проаналізує ці цифри та зацікавиться.
Одна з ознак демократії – є досягнення рівності між чоловіками та жінками: рівності кар’єрних можливостей, гідної оплати праці, нестереотипного ставлення з боку суспільства. І щоразу, пишучи статтю, новину чи готуючи сюжет, ми, журналісти/тки, маємо нехай маленьку, але можливість зробити свій внесок: дотримуватися гендерного балансу в публікаціях, не використовувати гендерно-стереотипного та сексистського контенту, вживати фемінітиви на позначення назв професій, посад, видів діяльності жінок.
На знімку: коментує Тетяна Семикоп (в центрі)
Фото авторки
