Останнім часом у роботі постійної комісії обласної ради з бюджету і банківської діяльності беруть участь багато депутатів з інших комісій, керівники управлінь облдержадміністрації, працівники секретаріату облради, представники ЗМІ.
І справа зовсім не в тому, що тут “ділять бюджетні гроші”. Швидше за все, слід зазначити, що після оновлення складу комісії, яку очолив Ю.К. Маслов, депутати основну увагу стали звертати на наповнення цього самого бюджету, на контроль за витратою коштів, що виділяються.
Спочатку зароби…
До комісії звернулося управління з нерухомих об'єктів культурної спадщини. Питання дуже банальне, яке повторюється щороку. Йдеться про виділення коштів для ремонту і реставрації багатьох об'єктів, що мають архітектурну цінність.
Комісія не обмежилася такою постановкою питання і внесла до свого порядку денного ще одне: як використовуються ці об'єкти, яка віддача від оренди будинків, як здійснюється реалізація окремих з них на аукціоні. З'ясувалося, що на сьогоднішній день в оренду здається 68 таких будинків з оформленням відповідних договорів. Але от оплата за цю саму оренду досі не відрегульована належним чином. Деякі наймачі, прикриваючись тими ж договорами десятилітньої давнини і витребуваними для себе різними пільгами, сплачуть за розміщення в особняках з мармуровими сходами і унікальним оздобленням фасадів і кімнат мізерні суми. Як зазначили депутати, сьогодні за оренду звичайної квартири у “хрущовці” - і то платять більше.
Чому ж так відбувається? Керівник згаданого управління Н.А. Штербуль намагалася пояснити, що вирішення багатьох питань йде через суди, а це процес тривалий, і не завжди призводить до бажаного результату.
А сьогодні у палацах-пам'ятках архітектури зручно розмістилися не лише безгрошові громадські організації, але й банки, комерційні структури, спільні підприємства, турбюро. Дехто навіть примудряється здавати приміщення в суборенду, а віддача від цього – мінімальна.
В результаті - управління насилу назбирало менше двох мільйонів гривень, а можна і потрібно у два-три рази більше. Щоб покрити видатки на ремонт і реставрацію тих же самих об'єктів, з яких почали розмову. Причому гроші потрібні вже зараз, щоб на черговій сесії облради, яка намічається на 4 червня п.р., можна було остаточно сформувати і затвердити довгоочікуваний бюджет розвитку області на поточний рік, у якому буде детально розписано всі об'єкти і необхідні роботи, їхнє асигнування.
Банків багато – кредитів мало
На комісіях розглядалося також дуже злободенне питання, пов'язане з кредитуванням сільського господарства області. Ситуація тут склалася досить неоднозначна. Насамперед, через торішній неврожай і погіршення економічного стану багатьом сільгосппідприємствам довелося пролонгувати (продовжити) їхній борг у 65,5 млн гривень. Ще 81,8 млн гривень було отримано під осінню сівбу, а потім і під весняні польові роботи. Кредити дали далеко не всім, хто їх потребував. Лише кожне друге сільгосппідприємство одержало необхідну короткотермінову позику, а довгострокову – на поповнення основних фондів – одержали лише 18 сільгосппідприємств.
Чому ж так мало? Це пояснюється, насамперед, високими процентними ставками приблизно 18 - 25 відсотків. Друге – це відсутність необхідної застави під ці самі кредити. А якщо врахувати, що останній повинен удвічі, а то і більше разів перекривати суму, яка виділялася, то ситуація стає цілком зрозумілою. Часткова компенсація кредитів з держбюджету не всім дістається. Там теж свої умови.
Начальник управління Національного банку України в Одеській області М.В. Азаров, який виступив на засіданні комісії, відверто зізнався, що сьогодні численні банки охочіше кредитують промислові підприємства, переробників нафтопродуктів, ніж сільських товаровиробників. І лише тому, що останні при всіх гарантіях, неповно і несвоєчасно повертають борги. Є навіть такі господарства, які колись брали кредит ще в карбованцях і “забули” повернути. І банки, щоб убезпечити себе, змушені вдаватися до високого відсотку за кредити.
Підсумок обговорення питання - висновок про необхідність йти назустріч один одному. Банки вишукуватимуть можливості щодо скорочення процентної ставки, а Головне управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації вживати заходів щодо повернення отриманих раніше кредитів.
Ситуацію кращим чином може вирішити очікуваний непоганий врожай. Тоді багато сільгосппідприємств і з кредитами розрахуються, й обігові кошти отримають. Їм не доведеться знову звертатися до банку. А останній, щоб не втратити клієнтуру, буде змушений сам знизити ці самі процентні ставки.
Але це завтра. А сьогодні їхня допомога потрібна як великим підприємствам, так і численним фермерським господарствам. Банкіри пообіцяли ще раз на своїй спільній зустрічі обговорити ці питання. А це вже обнадіює.
Цей безсмертний принцип «Дай!»
Картина була б неповною, щоб не сказати й про те, що були і на цьому засіданні комісії клопотання про виділення коштів на ті чи інші потреби. Причому просили від 20 тисяч до 2 млн гривень.
Комісія цілком аргументовано відмовила трьом заявникам, а до двох інших вирішено повернутися при розгляді питання про бюджет розвитку області. Об'єкти або будь-яка акція одержать підтримку, якщо вони потрапили до списку, сформованого урядом за пропозиціями народних депутатів, або є складовою частиною затвердженої регіональної програми.
Раніше таких заяв було набагато більше, зараз виявилося лише п'ять. Гадаю, на наступному засіданні комісії їх буде ще менше. Час від принципу “Дай” переходити до заробляння коштів самотужки. Це якось надійніше…
У роботі комісії взяв участь голова обласної ради В.М. Новацький.
