У межах міського фестивалю єврейської книги «Чорно-біла графіка єврейської Одеси» у Муніципальному музеї особистих колекцій імені О.В. Блещунова репрезентована виставка «Чорно-біла фотографія і паспарту».
Винесені в заголовок слова (варіант – «негативи зберігаються») можна прочитати на зворотному боці всіх фотографій. І відбувається дивна річ – хочеться вірити, що і справді за адресами, зазначеними тут же (багато з яких і самі не збереглися) зберігаються і зберігаються негативи... Ні, недарма організатори виставки вирішили показати не тільки самі фотографії, як звичайно, але і їхні зворотні сторони! Там, якщо пощастить, можна прочитати дарчий напис, зроблений каліграфічним почерком, і виникає відчуття, що не було цієї товщі років. На паспарту подана вичерпна інформація про фотоательє з вказівкою його координат, нагород і заслуг. Зовні зворотний бік фотографій – ніби витончений графічний аркуш.
Матеріали для виставки надали колекціонери А. Дроздовський та Є. Краснова, надбанням своїх сімейних архівів поділилися М. Владова, В. Паніман, С. Гешелін та інші. Особи, що дивляться з численних фотографій, – безіменні для нас. Майнула думка: «Чи не краще було б знати, хто це?» Та ба, – і усі вони залишаються просто одеситами (здебільшого, як можна припустити), які жили у цьому місті, але в іншому часі, до нас...
Ця виставка, як уявляється, покликана не лише познайомити з мистецтвом стародавньої фотографії, «викликати до життя» людей, які давно відійшли в інший світ. Переслідує вона і ще одну мету – продемонструвати, наскільки розвинута була в Одесі така «побутова послуга», як фотографія, наскільки вона була доступна одеситам. Щоправда, про вартість «послуги» інформації немає, але, враховуючи те, що практично в усіх сім’ях збереглися численні фотозображення прабабусь, прадідів та інших родичів різних поколінь, можна припустити, що «брали недорого». А самих фотоательє було, як кажуть, більш ніж досить (це при тому, що на виставці згадується лише частина з них). Ну що ж, пройдемося адресами. Фотографія «Рембрандт» у будинку Хакаловської по Дерибасівській, 21; фотографія Ерманса – Ришельєвська, ріг Дерибасівської, у будинку Розена; Чеховського – Дерибасівська, 13, будинок Сепича; Готліба – Дерибасівська, ріг Гаванної, будинок Раллі; Ліхтенберга – Польська, 33, будинок Різо; Хлопоніна – Дерибасівська, ріг Преображенської і так далі, список довгий. Взагалі ж перші фотоательє з'являються в Одесі у 1842 році...
Для «повноти картини» до експозиції включено стародавні фотоальбоми, фотоапарати, стереофотографії з приладом для їхнього перегляду. І – безцінні свідчення одеської історії: види міста із серії «Одеса» 1899 року, групова фотографія викладачів і студентів художнього училища, зроблена у рік його 50-річчя – 1915-й...
Спасибі влаштувальником виставки – Общинному дому єврейських знань «Мория» (директор Г.Н. Кацен), всім, хто надав фотографії. Але, насамперед, звичайно, за те, що зберегли їх.
