Футбол «ДИНАМО» – ВОЛОДАР СУПЕРКУБКА-2007!
Минулого вівторка в Одесі вчетверте київське «Динамо» і донецький «Шахтар» змагалися за право стати володарем Суперкубка України. Відзначимо, що «Динамо» вже двічі відвойовувало цей почесний трофей, а «Шахтар» – один раз.
Матч вдався! І не тільки тому, що у ньому було забито багато м’ячів. Обидві команди грали у видовищний футбол і дали велике задоволення вболівальникам. Головний тренер динамівців Анатолій Дем’яненко виставив на матч дублюючий склад, а ось Мірча Луческу не був настільки люб’язним – за донеччан зіграли всі футболісти “основи”.
Тепер безпосередньо про саму гру. Практично увесь поєдинок “Динамо” грало, що називається, “другим номером”. Винятком стали лише стартові хвилини, коли кияни володіли певною перевагою. Однак на 14-й хвилині “Шахтар” якось легко організував перший момент біля воріт команди Дем’яненка, що призвів до взяття воріт. Спочатку пішов пас з середини поля на хід Фернандіньйо, бразилець увірвався до штрафного майданчика і пробив по воротах “Динамо” – Рибка зумів парирувати удар, але на добиванні чітко зіграв новобранець гірників Гладкий – 0:1.
Забивши гол, “Шахтар” атакував і далі, але динамівський захист, в цілому, діяв надійно. Провали ставалися, але їх було не так вже й багато. А незабаром “Динамо” відігралося. На 27-й хвилині Маркович увір¬вався правим флангом, прострілив до штрафного, де Міхалік, простелившись у підкаті, зумів спрямувати м’яч точнісінько у дальній кут воріт – 1:1! Гол вийшов красивий. Пройшло всього 4 хвилини, і вже “Шахтар” опинився у ролі наздоганяючого. Федорів навісив у штрафний з лівого флангу, Лисенко виграв верхову боротьбу, скинув м’яч на скрізь встигаючого Міхаліка, який ефектним ударом сходу відправив другий м’яч у сітку “Шахтаря”! Такого повороту подій, напевно, не очікував ніхто.
Стрімка зміна сценарію зовсім не підкосила гірників, навпаки, команда Луческу негайно ж посилила тиск на ворота киян. Буквально через хвилину після другого голу Міхаліка Полянський відмінно вдарив метрів з 20-ти – Рибка не у менш ефектному стрибку дотягнувся до м’яча, що летів у “дев’ятку”! Так чи інакше, але “Динамо” зуміло стримати наступальний натиск “Шахтаря”, залишити свої ворота недоторканими на цей період часу, і піти на перерву, ведучи у рахунку.
Малюнок гри у другому таймі зовсім не відрізнявся від малюнку першої половини: “Шахтар” безперервно володів перевагою, а “Динамо” за незначним винятком “сиділо” в обороні. На 55-й хвилині рівновагу у рахунку було відновлено. Гравець донеччан, до речі вихованець одеського футболу, Сергій Ткаченко пробив з-за меж штрафного майданчика, м’яч вдарився перед руками Рибки і залетів у ворота – 2:2.
Зрівнявши рахунок, “Шахтар” не заспокоївся, далі атакував ворота “Динамо”. А кияни робили ставку на довгі передачі у розрахунку на ривки Лисенка. Але така тактика жодних дивідендів у нападі команді Дем’яненка не принесла. Однак один момент біля воріт “Шахтаря” все ж відбувся. На 71-й хвилині зустрічі Алієв майстерним ударом зі штрафного в обхід стінки спрямував м’яч точ¬нісінько у ціль, але П’ятов у блискучому стрибку перевів гру на кутовий! “Шахтар” негайно ж відповів гарматним ударом Жадсона з 20-ти метрів – поруч зі стійкою.
До кінця гри команди так і не змогли виявити переможця. Основний час завершився з нічийним результатом 2:2. Регламент матчу за Суперкубок такий, що додаткового часу не передбачено, а доля трофею повинна вирішитися у серії післяматчових пенальті. У цьому попереду були кияни – “Динамо” забило чотири рази – Нінкович, Дедечко, Маркович і Морозюк, а “Шахтар” тільки два – Фернан¬діньйо, Рац. Отже, володарем Суперкубка-2007 стало “Динамо”.
Післяматчова прес-конференція
Анатолій Дем’яненко, головний тренер “Динамо”:
– Найголовніше, що сьогодні наші молоді хлопці зуміли показати, на що вони здатні. Вважаю, що у “Динамо” чудова молодь, це майбутнє нашої команди. Звичайно, грою я задоволений, тому що футболісти виконали те, що від них вимагалося. Велике їм спасибі! Найголовніше, щоб вони прогресували, не зупинялися на досягнутому. Я впевнений, вони поповнять ряди першої команди.
Олександр Спиридон, тренер “Шахтаря”:
– Мірча Луческу просив передати свої вибачення з приводу відсутності його на прес-конференції у зв’язку з тим, що він зараз перебуває у роздягальні з Дуляєм, у якого струс мозку.
…Сьогодні “Динамо” виглядало більш амбіційно, ніж “Шахтар”. Це, зокрема, проглядалося і в єдиноборствах. Ми забили швидкий гол, здавалося б, контролювали гру, але потім розслабилися, отримали два дитячі голи, зробивши, по суті, два подарунки супернику. У другому таймі ми також володіли перевагою, але тут вже нас підвела реалізація голевих моментів. Якби забив наприкінці матчу Брандао, і справа до пенальті напевне не дійшла б. До речі, і в серії пенальті гравці “Динамо” були більш зосередженими і уважнішими. Потрібно визнати, що у “Динамо” росте дуже хороша молодь, це довела сьогоднішня гра. Молоді хлопці продемонстрували і свої амбіції, і належний рівень самовіддачі – часом вони просто жертвували своїм здоров’ям заради гри. Молодці! Я їх вітаю з досягнутим результатом і показаною грою.
Євген НИЗОВ
ЯК ЖИВЕШ ВЕТЕРАНЕ СПОРТУ?
Про це кореспонденту «Одеських вістей» розповів колишній гравець міських футбольних команд «Спартак», «Пищевик», «Металург», «Чорноморець» Олександр Руга.
Олександр Дмитрович, на сьогодні, найповажніший за віком гравців команди моряків: у вересні цього року він відзначить свій 75-річній ювілей.
-, Яка ж доля ветеранів?
- Всі влаштовують своє життя по-різному, багато хто залишається в спорті на тренерській роботі, передаючи свої знання і досвід молоді, інші йдуть працювати на різні підприємства й фірми, бажаючи поліпшити своє матеріальне становище. На жаль, багато колишніх спортсменів полюбили заглядати в чарку, інших уже взагалі немає на цьому світі.
Завершивши грати в команді майстрів у 1958 році, Олександр Дмитрович усі свої сили й енергію спрямував на підготовку молодих спортсменів.
Він був наставником відомих одеських футболістів: Олексія Попічка, Івана Жекю, Сергія Жаркова, Олександра Скрипника та інших... Футбольним тренером став гравець одеської команди «Пищевик» Всеволод Мірошниченко, директором ДСШ Георгій Кривенко, футбольними суддями – Олег Євстратов, Євген Кривченко, Олександр Кафаджи.
Важка хвороба і пенсійний вік змусили Олександра Ругу піти на відпочинок. Крім того, важливою причиною його відходу з тренерської роботи стало те, що заняття для молодих аматорів футболу стали платними. Будучи людиною принциповою, Олександр Руга заявив, що ходити із шапкою і збирати собі милостиню на зарплатню він не буде.
Завдяки зусиллям Олександра Руги в Одесі були споруджені кілька футбольних полів: у Отраді, піонерському таборі «Альбатрос», спорткомплексі «Будгідравліка». Він першим в Одесі організував футбольні змагання на приз «Шкіряний м'яч». Потім життя змусило спортивного функціонера трудитися фасадником у будівельній фірмі.
Зі смутком згадує ветеран свої молоді футбольні роки, про тих людей, з ким довелося грати, тренувати і просто працювати. І, напевне, все почав би спочатку.
Олександр СЄРИЙ
ПОЛІТЕХНІКИ І ЕКОЛОГИ ЗНОВУ ПОПЕРЕДУ
Майже десять місяців обласне управління з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України (начальник Анатолій Плевако) провадило XV студентські ігри вищих навчальних закладів Одещини.
Програма змагань включала 28 видів спорту. В залежності від кількості студентів 19 вузів були розсіяні на дві групи. До першої увійшли збірні команди восьми навчальних закладів, до другої – одинадцять. При цьому загальний залік визначався відповідно з 18 і 14 дисциплін.
Як і у минулому році, на висоті були студенти Одеського національного по¬літехнічного університету (завідувач кафедри фізичного виховання та спорту Володимир Петелкаки), які набрали 10713 очок.
Політехніки в 17 командних видах піднімалися на п’єдестал пошани. Із них лаври чемпіонів належать чоловікам гандболістам, ватерполістам, баскетболістам, регбістам, а також фехтувальникам, плавцям, снайперам кульової стрільби. В активі політехніків чотири срібні командні місця і шість бронзових.
Спортсмени інституту фізкультури і реабілітації (директор Борис Шеремет) при Південноукраїнському педагогічному університеті здобули най¬більше – дев’ять командних перших місць, але, як і на попередніх іграх, посіли загальну другу позицію, вписавши до таблиці 9518 очок. Майбутні педагоги були найсильнішими командами з вільної і греко-римської боротьби, дзюдо, самбо, карате, жіночого гандболу і баскетболу, з легкої атлетики і кросу.
Представники Одеської державної академії будівництва і архітектури (завкафедри Людмила Нечитайло) здійснили стрибок на призове командне третє місце. В їх активі – 7936 пунктів.
Вони посіли 13 місць на п’єдесталі, з них три на найвищій сходинці п’єдесталу пошани: з футболу, футзалу і пляжного волейболу.
Починаючи з четвертого рядка турнірної таблиці розташувалися: національна юридична академія (7624 очки), національний університет імені І.І. Мечникова (7419), національний морський університет(5807), національний економічний університет (4065), національна академія харчових технологій (2279 очок).
У другій групі знову підтвердив свою згуртованість і підготовку колектив екологічного університету (завкафедри фізвиховання Микола Сергєєв), який посів перше місце, набагато випередивши своїх колег, вписавши 4372 очки.
Гідрометеорологи стали володарями командних медалей всіх достоїнств: золотих з тенісу, срібних з міні-футболу, бронзових з фехтування і футболу.
Друге місце належить студентам академії холоду (завкафедри Володимир Васильєв), у яких 3320 очок, друга позиція з шахів, третя з боксу.
Призову командну трійку замкнув медичний університет – 2844 очки. Майбутні лікарі удостоєні «бронзи» з художньої гімнастики.
До престижної шістки увійшли посланці національної морської академії, юридичного інституту і національної академії зв’язку.
Такі короткі технічні результати змагань, де головним арбітром трудиться суддя міжнародної категорії Анатолій Криворучко. Йому багато в чому допомагали ректорати національних політехнічного і морського університетів, у залах яких проходили при великій кількості глядачів майже всі турніри.
При цьому дотримувалися ритуали відкриття і підбиття результатів цікавих баталій, де тим, хто відзначився, вручалися барвисті видові дипломи, медалі, кубки.
Попереду XVI обласні студентські ігри, старти яких намічені на вересень.
Євген ГОРЕЛЮК
ПОКИ ЩО БЕЗРОБІТНИЙ
Найвідоміший, найтитулованіший спеціаліст Марчелло Ліппі, який привів «Скуадру Адзурру» до чемпіонства на останній першості світу, зізнався журналістам, що жоден з клубів італійської серії А на даний час не потребує його послуг.
– Я поки що не одержав жодної пропозиції від представників команд на своїй батьківщині, – поскаржився тріумфатор ЧС-2006. – Навіть від «Мілана». Хоча мене наполегливо кличуть за кордон. І в клуби, і у збірні. Але бажання повертатися до роботи до кінця цього року немає, тому я не погодився. Втім, до кінця сезону ще є час подумати і зважити всі пропозиції, які неодмінно почнуть надходити, – підкреслив Марчелло Ліппі.
СУДДІВ НЕ ЛЮБЛЯТЬ СКРІЗЬ
Як виявилося, пристрасті навколо поведінки керівників і наставників клубних команд під час календарних матчів чемпіонату країни киплять не тільки в Україні, Італії чи Англії. Взяти хоча б Південну Америку...
Бразильська федерація футболу дискваліфікувала двох директорів клубу «Ботафого» за напад на арбітрів. Мануель Ренья одержав 60-денне, а Карлос Аугусто Монтенегру – 30-денне покарання, повідомили свого часу світові спортивні агентства.
А було так. Після домашнього матчу з «Інтернасьоналем» (0:1), вони вискочили на поле і разом з деякими гравцями оточили суддівську бригаду. Обурення представників «Ботафого» викликав той факт, що суперник здобув перемогу вже у доданий час, реалізувавши пенальті. Арбітри змогли продертися до роздягальні тільки за допомогою поліції.
А от головний тренер перуанського клубу «Універсітаріо» Хорхе Амадо Нуньєс одержав триматчову дискваліфікацію за інцидент із хлопчиком, який подавав м'ячі під час гри проти команди «Спорт Анкаш».
Коли команда Нуньєса пропустила три голи, стало очевидно, що «Уні¬версітаріо» не зможе змагатися за звання чемпіона країни. Засмученому тренерові здалося, що хлопчик недостатньо швидко подає м'ячі гравцям його команди і він в один з моментів запустив у дитину цим самим м'ячем. В результаті поведінка Нуньєса викликала невдоволення місцевих вболівальників, які, у свою чергу, зав'язали бійку з гостями. Матч було перервано на 13 хвилин.
Після гри Нуньєс заявив журна¬лістам, що кинув м'яч не навмисно і не хотів влучити ним у хлопчика.
– Так, я був злий, але це не означає, що я спеціально жбурнув м'яч у хлопця, який його подає футболістам, – виправдовувався тренер. Що ж – він теж людина. Хоча ще древні говорили: «Dura lex sed lex» – суворий закон, але закон! Та й не настільки вже суворе покарання – триматчова дисквалі¬фікація. Сиди собі на трибуні (а не на тренерській лаві) і – хочеш, гру дивися; а хочеш, насіннячко лускай...
За матеріалами вітчизняних і закордонних спортивних ЗМІ підготував Віктор БЕССАРАБЕЦЬ
