Ананьївський район – аграрний, із двома стабільно працюючими підприємствами. Сільське господарство – у стадії реорганізації. Відповідно, себе для одержання пенсій район може забезпечити тільки на 15%. Решта дотується з держбюджету. Чи можна збільшити надходження на виплату пенсій із власних ресурсів? Тетяна ПРЯДКІНА, начальник управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі, вважає, що це цілком можливо.
– Ми постійно працюємо з боржниками, – розповідає Тетяна Михайлівна. – Загальна заборгованість по району на 1 листопада – 305,5 тис. грн. Це – борги підприємств-банкрутів і тих, які перебувають у стадії ліквідації. П'ята частина боргу числиться за діючими підприємствами. З ними ми й працюємо. Форми найрізноманітніші, благо було прийнято закон, який дає право на притягнення до відповідальності неплатників.
Ми їх штрафуємо, притягаємо до адмінвідповідальності, вживаємо інші методи впливу, зокрема запрошення на засідання міжвідомчої комісії при голові райдержадміністрації.
Чимало надій працівники районного управління Пенсійного фонду покладали на боржників, які обіцяли розрахуватися після збирання врожаю. Однак врожай зібрано, а грошей поки що немає. Пенсійники, які звикли лічити кожну копійку, просять боржників розрахуватися спочатку хоча б частково, за мінімумом. Адже пенсії в районі одержують близько 10 тисяч 300 чоловік. Звичайно, держава не залишить їх без грошей, профінансує виплату, але й керівникам підприємств-боржників не слід забувати про земляків. Близько восьми тисяч пенсіонерів району одержують пенсії за законом «Про державне пенсійне страхування». Це 332 гривні плюс доплата за стаж. Виходить близько 351 гривні. Сума начебто невеличка, але в районному бюджеті таких грошей немає. Тож із потрібних понад більш ніж 3 мільйонів держава доплачує 4/5.
Цей рік видався нелегким для працівників відділу пенсійного забезпечення районного управління Пенсійного фонду. З початку року довелося провести понад 15 перерахунків. Люди сиділи по ночах, щоб підготувати документи на виплату до застановленої законом дати.
Пенсія в районі виплачується практично завжди вчасно. Щоправда, тут є свої пріоритети. Якщо в селі у людей є городи й можна прогодуватися навіть за відсутності грошей, то в райцентрі затримка фінансування в повному розумінні залишає пенсіонера на хлібові й воді.
Тому все більше ананьївських пенсіонерів віддають перевагу банкоматам, благо, в місті працює понад 10 банків. Хитрість тут така. Пенсійні виплати починаються з 2 числа й ідуть подекадно. Щоб не чекати своєї черги у третій декаді, непрацюючий пенсіонер спокійно, гарантовано може одержати пенсію в банкоматі на початку місяця.
Вигідно це й пенсійникам. Здається, не дуже великі гроші платяться за доставку пенсії, а проте за 8 місяців заощаджено вже близько 70 тисяч бюджетних гривень, які підуть на виплату пенсії.
Ще одна проблема, яка турбує працівників Пенсійного фонду, загрожує серйозними ускладненнями для їхніх майбутніх клієнтів: справа в тому, що далеко не на всіх підприємствах сьогодні працівників оформлюють на 100% оклад, воліючи видавати зарплату «у конверті».
– Дуже часто буває, що працівник оформлений на 25 – 30% зарплати, – розповідає Тетяна Прядкіна. – Зараз це начебто нікого, крім нас, не турбує, але настане час оформляти пенсію й з'ясується, що в людини не рік стажу, а 0,25 або 0,30 від року. Ми намагаємося говорити з керівниками підприємств, щоб вони не кривдили своїх працівників, але ефект поки що не дуже значний. Самі ж працівники щасливі тим, що у них є робоче місце й зарплата, нехай навіть і «в конверті».
Нинішнє ж законодавство, за яким при п'ятьох роках страхового стажу гарантована мінімальна пенсія, для багатьох стало запорукою того, що від голоду вони вже не помруть, а з захистом своїх прав можна й почекати. Але всьому свій час. Я впевнена, що згодом ситуація стабілізується, і люди почнуть активніше обстоювати свої права.
