Цілковите й остаточне розв’язання проблеми пільгової телефонізації житла інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни обговорювалося на нараді, що проходила під керівництвом заступника голови облдержадміністрації Миколи Сердюка.
Багато хто з ветеранів – люди вже дуже немолоді, й очікуване встановлення телефона для них – не примха чи забавка. Телефон – це змога поспілкуватися з друзями, викликати лікаря, електрика, сантехніка тощо.
– Ми мусимо встановити цим за¬служеним людям телефони якомога скоріше, щоб вони встигли ними покористуватися, – наголосив у своєму зверненні до присутніх на нараді Микола Сердюк.
Яка ж реальна ситуація з телефоні¬зацією пільгового контингенту (саме так сухо йменуються інваліди та ветерании війни у відповідних документах) у регіоні?
Про стан справ на цій ниві визнаного лідера – компанії “Укртелеком” проінформував перший заступник директора Одеської філії “Укртелекому” Ігор Смирнов.
Мільйонні суми, на які підприємство надало послуг минулого року, справили враження. Серед досягнень “Укртелекому” й відкриття нових цифрових АТС, і перехід із аналогового зв’язку на цифровий. Якщо ж говорити конкретно про встановлення телефонів у квартирах пільговиків, то, за даними І. Смирнова, серед 3500 чоловік пільгового контингенту, яким встановлено телефони торік, понад 500 – інваліди та близько 2500 – ветерани війни.
Такі самі обсяги заплановано й на цей рік. Проте з направленням коштів на телефонізацію пільговиків (а держава компенсує ці суми наприкінці року) можуть постати проблеми.
Справа в тім, що “Укртелеком” одержав ліцензію на мобільний зв’язок і, властиво, на розвиток першого вітчизняного мобільного оператора направлятиметься переважне фінансування. Проте, за словами промовця, 13 об’єктів, розташованих в області, на яких роботи виконано на 80%, стануть до ладу.
Досить тверезим і об’єктивним на цьому тлі був виступ начальника Головного управління праці та соціальної полі¬тики облдержадміністрації Олени Китай¬ської.
– Ми не змогли виконати торішньої обіцянки, що її дали були ветеранам, – констатувала Олена Петрівна. – Зараз потрібно переукладати договори між ра¬йонними управліннями соціального захисту – головними замовниками робіт із телефонізації пільговиків та виконавцями – телефонними компаніями. Потрібно знову звірити всі списки пільговиків. Адже багато хто за цей час помер, а хтось змінив помешкання.
Остаточно розв’язати проблему якіс¬ного зв’язку для інвалідів і ветеранів ВВВ, судячи з усього, до снаги компанії “Інтертелеком”. Справа в тім, що на сьогодні в області мешкають 288 інвалідів війни, телефонізація помешкання яких не передбачена Титульним списком об’єктів капітального будівництва Одеської філії ВАТ “Укртелеком”. Інші оператори проводового зв’язку також не мають змоги забезпечити телефонізацію житла інвалідів, що мешкають у віддалених населених пунктах. мобільний же зв’язок коштує стільки, що управління праці та соціального захисту не мають права, відповідно до Бюджетного кодексу, ви¬трачати гроші субвенцій держбюджету на оплату послуг мобільного зв’язку.
“Інтертелеком” у цій ситуації просто паличка-виручалочка. Безпроводовий стаціонарний електрозв’язок дає змогу телефонізувати практично будь-яке віддалене житло. На сьогодні в 13 районах області вже укладено договори з цим оператором і, відповідно, встановлено 135 безпроводових стаціонарних терміналів у домівках інвалідів війни.
– Ми усвідомлюємо своє місце в розвитку соціальної сфери, і чималі кошти виділяємо на фінансування соціальних програм, – з цього почав свій виступ на нараді генеральний директор компанії “Інтертелеком” Борис Акулов. – Змонтований для роботи в районах області комплекс зможе обслуговувати понад 50 тисяч абонентів. Близько 3 тисяч від загальної кількості номерів ми передамо в розпорядження райдержадміністрацій області для забезпечення пільгового контингенту.
Все це, за словами Б.М. Акулова, можливо здійснити в найкоротший термін (близько трьох місяців) в разі відсутності бюрократичних перепон. “Інтертелеком” зацікавлений у реалізовуваному в регіоні проекті, бо він є пілотним, і за наявності ліцензії для роботи по всій території України компанія може впевнено посісти порожню та вельми перспективну нішу на ринку.
Про проблеми зі встановленням телефонів інвалідам і учасникам війни в Одесі розповіла начальниця міського управління соціального захисту Ірина Аймедова. 260 тисяч гривень, виділених із міського бюджету на цю мету, освоїти не вдалося. Причина? Елементарна: брак технічних умов і численні бюрократичні зволікання. Фінансування пільгового встановлення телефона змішане: частину виділяє держава, а частину – місцевий бюджет.
За такого фінансування торік телефони встановили 269 пільговикам. Виконавців робіт знаходять просто: розсилають списки пільговиків із їхніми адресами по телефонних компаніях і працюють із відповідними пропозиціями. Проте крайнє здивування в цій ситуації викликало те, що при сітці 200 – 1200 гривень одна з відомих компаній прихитрилася запропонувати свої послуги в обсягу 12000 за роботи з телефонізації. Проте, судячи з усього, ця пропозиція буде ексклюзивна й остання такого роду, оскільки заступник голови облдержадмі¬ністрації М. Сердюк висловив бажання з цього приводу поспілкуватися з представниками компанії особисто та без преси...
На завершення наради її учасники підтвердили, що розуміють поставлені перед ними завдання та зроблять усе для їх реалізації.
