«Роль регіонів у реалізації євроінтеграційної стратегії України» – так називалася міжнародна конференція, яка відбулася цими днями в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова. Організатори форуму – Міністерство економіки та Міністерство закордонних справ України, Одеська облдержадміністрація, Одеська міськрада, ОНУ ім. І.І. Мечникова та представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Як бачимо, рівень конференції досить високий, про що свідчить і список учасників, які виступили у пленарному засіданні. Після короткого вступного слова в.о. голови Одеської облдержадміністрації Б.Г. Звя¬гінцева виступив А.Д. Бутейко, перший заступник міністра закордонних справ України.
Як і слід було сподіватися, А.Д. Бутейко одразу підкреслив, що місце проведення цієї зустрічі обрано не випадково; географічні, геополітичні можливості Одеського регіону відомі давно. Високо оцінив заступник міністра і науковий потенціал міста, назвавши Одесу «інтелектуальною перлиною». Як відомо, партнерство й співпраця на регіональному рівні чітко були позначені на останньому саміті Україна – ЄС.
Потужний імпульс цей напрям одержав у 2004 році, у зв'язку із розширенням ЄС, появою в країні спільних кордонів з країнами Євросоюзу. Розроблено й плани дій щодо співпраці й партнерства, мета яких залучення України до участі у спільних програмах добросусід¬ства (вона вже бере участь у чотирьох із п'ятнадцяти). Йдеться, насамперед, про контакти із Польщею, Румунією тощо. У перспективі (2007 – 2013 рр.) передбачається тех¬нічна допомога Євросоюзу країнам (сусідам і партнерам) у розмірі 15 мільярдів євро. Це до того, що в Одеської області у транспортній, регіональній співпраці є свої інтереси, і насамперед економічні, фінансові. Її авангардну роль в євроінтеграційних процесах підкреслив і А.Д. Бутейко, відзначивши, зокрема, досвід транспортної співпраці у єврорегіоні «Нижній Дунай», а також участь у врегулюванні Придністровської ситуації, особливо в плані уніфікації митних процедур з врахуванням євростандартів.
У той же час від регіонів чекають активнішої участі в цих процесах і, насамперед, ініціатив.
– Марно чекати результативної віддачі на тарілочці з красивою облямівкою, – під¬креслив заступник міністра.
На жаль, інертність та бездіяльність місцевого апарату та української бюрократії гальмують цей процес, причому на усіх рівнях. Є сенс у всіх областях створити відділи або управління з євроінтеграції.
І відповіддю на цю пропозицію заступника міністра став виступ О.А. Долженкова, директора департаменту зов¬нішніх зв'язків Одеської міськради. Він виступив із конкретною пропозицією – відпрацювати правовий європейський режим в одному з регіонів. Насамперед йдеться про впровадження бізнес-стандартів, європейського менеджменту, створення сприятливих умов для інвесторів, додаткових пільг для них тощо. Ми вже знаємо вільну економічну зону, а тепер йдеться про зону із європейським правовим режимом.
Зрозуміло, що полігоном тут же запропонували Одесу, мовляв, кращого міста для подібного експерименту не знайти. Тут, виявляється, є й міжнародний аеропорт (жаль тільки, що він розташований в межах міста, чим Одеса справді виділяється серед усіх міст світу), і активно діюча діаспора, й необмежені транспортні можливості. Втім, мрії щодо особливого статусу завжди були властиві одеситам, а ось, чи стануть вони реальністю (і коли?) поки що невідомо...
Про процеси децентралізації та активну співпрацю на регіональному рівні докладно розповіли Траян Лауренціу Христя, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні, й Ренан Шекероглу, Генконсул Респуб¬ліки Туреччини в Україні.
– Головна мета при цьому – стабільність та безпека, розвиток добросусідських відносин, – підкреслив у своєму виступі генерал Ференц Бонфі – голова місії Євросоюзу щодо надання прикордонної допомоги Молдові й Україні.
Як бачимо, політика сусідства була в центрі уваги на форумі.
Ознайомилися учасники конференції і з роботою німецького політичного фонду Конрада Аденауера, який ще у п'ятдесяті роки вбачав у республіках колишнього Союзу повноправних членів “Європейських штатів”. З 1994 року фонд активно супроводжує процеси політичної, економічної та громадської трансформації в нашій країні. За основу узята співпраця з пар¬тіями і фракціями в парламенті, а інструменти при цьому най¬різноманітніші – від семінарів і тренінгів до реалізації інформаційних програм.
На мій погляд, найцікавішим і найконструктивнішим був виступ І.М. Коваля, директора інституту соціальних наук ОНУ ім. І.І. Мечникова. За його словами, проблемами європейської інтеграції в нас займається невелика група експертів і практиків, причому досить ізольована. Дотепер не було громадської дискусії з цих питань, і насамперед щодо самої концепції європейського вибору. Слабко до цього залучається наукова еліта, мало і некомпетентно говориться про характер, темпи політичних, економічних реформ. Взяти навіть такий факт: наробітки і помилки країн-сусідів з постсоціалістичного табору. Ніхто їх серйозно не вивчає, не аналізує. А даремно, це може бути корисніше, ніж досвід старої Європи.
На думку І.М. Коваля, сьогодні важливо бути не оптимістами або ж скептиками, а єврореалістами. Тобто тверезо оцінити всі плюси і мінуси європейського вибору з урахуванням національних інтересів України. Хоча, безумовно, не можна не рахуватися і з сучасними мегатенденціями, і з загальною конструкцією світопорядку, який, на жаль, не назвеш стабільним і міцним. Бідність слаборозвинених країн, ядерна безпека, тероризм, який набирає обертів – ці та інші питання в умовах глобалізації стають невідкладними. Чимало проблем і в самому Євросоюзі, насамперед пов'язаних із адаптацією його нових учасників. Не завжди тут із розумінням ставляться і до європрагнень нашої країни, до своєрідності, а точ¬ніше, унікальності українського етносу. Та й нашим політикам час вже забути ідеї протистояння, а згадати, нарешті, про загальне благо людей і країни.
