Сьогодні аграрії розраховують виключно на власні сили та ефективні засоби захисту рослин, оскільки державні і погодні аномалії спрогнозувати неможливо.
Колись, у радянські часи, був такий лозунг: «зітремо грань між містом і селом!» Хороший лозунг і конкретизувати його зайве. Нехай там як, але більшість з нас добре пам’ятають часи, коли випуски програми «Час» розпочиналися сюжетами з полів і ферм: зібрано, намолочено, засипано у «закрома Родины».
Та грань так і не стерлася, але на дефіцит уваги село не скаржилося. Відкривалися нові школи і лікарні, передовики соцзмагання заохочувалися поїздками до Москви на ВДНГ та відпочинок до моря.
Сьогодні якщо про село і згадують, то хіба що зі співчуттям і прихованим «вибачте». Аграрії опинилися у заручниках власної селянської долі та ще землі, з якою ніхто не знає допуття, що й буде. Експеримент із реформування села явно затягнувся. Нехай мене пробачать державні мужі, але інколи виникає враження, що до розгляду проблем сільгоспвиробників у сесійній залі більшість із них приступає «з-під бича», клянучи в таких випадках свою депутатську долю. Робити щось треба, але що саме?
Некваплива розмова в офісі черкаської філії однієї із провідних науково-виробничих фірм, яка, власне, і спонукала до написання матеріалу, поступово переростає у «нараду у вузькому колі». Які види на озимі? Що сіяти навесні, щоб задурно не «відпахати» новий агросезон? Як захистити урожай від польової нечисті, щоб не надто витратно й ефективно?
Я поцікавився – чи не дореч¬ніше мінімізувати витрати на засоби захисту рослин з огляду хоча б на те, що у 2006 році Україна може вступити до ВТО, а членство там, зокрема, передбачає зменшення компенсації на міндобрива, ЗЗР, енергоресурси, ліквідацію пільг на транспортування с/г продукції і ще чимало великих і малих неприємностей на селянську голову.
Микола КАПУСТА, менеджер НВФ «Агросвіт»:
– Ну давайте посідаємо і будемо чекати з моря погоди. І голови колгоспів, тобто СТОВів, і фермери вже давно махнули на всі новації, бо переконалися, що толку з них мало. Ми – всі, хто так чи інакше пов’язаний із землею, повинні посіяти, захистити і зібрати. А якщо чиновники остаточно загроблять сільське господарство, то це буде на їхній совісті.
Сьогодні ми маємо змогу підтримати с/г виробника якісними і дієвими засобами агрохімії, і, повірте, підходимо до цього з усією відповідальністю. Якщо тому бідному аграрію ще й неефективну агрохімію пропонувати – грош нам ціна. Та й із суто комерційного боку це, як кажуть росіяни, «чревато»: їхні прибутки – це і наші прибутки теж. Хороший урожай дає обігові кошти, і є за що купувати ті ж ЗЗР. Ось, наприклад, пестициди компанії «Доу Агро Сайєнсис»: працюють «за двох».
– Це ж бо як?
– Наприклад, наш партнер із Кам’янського району Микола Бурлай, який очолює потужне СТОВ «Україна», обробив поля «Прімою», вклавши у гектар 35 – 40 гривень. Ніби й немало. Але! Скосив чистий ячмінь, склав у валки і підібрав. Замість двох заходів – один. Якщо порахувати вартість зекономленого пального та те, що на чіпкому підмареннику, а по-простому «липучці» ремені машин буквально горять – вигода очевидна.
Інший приклад: у позаминулому році агроному одного господарства «Пріму» я буквально нав’язав на ярих зернових. Бачу, якщо не внести, – простіше і дешевше переорати. Переконав: внесли на 300 га, а невеличкий клинок, десь гектарів сім, так і залишили: мовляв, не суттєво, звалимо і без «Пріми». Так він у землі і залишився. І знову ж – вчасно зібрав і продав – вийшов на хороший прибуток, адже, як завжди, потім стався обвал ціни.
Я не хочу нічого поганого сказати про інші препарати, але чимало з них працюють «на показуху»: візуально вони швидко пригнічують бур’ян, але він так само швидко й оживає. «Пріма» ж підходить до справи грунтовно: за два дні гербіцид переноситься у точку росту, бур’ян «невиліковно захворює», а за один-два тижні гине остаточно без найменших шансів на відновлення. Згаданий підмаренник, осот, ромашки – всього 160 видів однорічних і багаторічних бур’янів, на весь сезон перестають бути проблемою. Обмолочення можна вести прямим комбайнуванням. Скажіть, хіба це не варто затрачених 40 грн на гектар?
– У читачів може виникнути враження, що всі тут присутні зібралися для того, щоб «по спецзамовленню» гідно прорекламувати «Приму», хоча, бачу, що вона того варта. А чи є інші препарати, які так само ефективно боряться з бур’янами?
Іван КУТОВИЙ, головний агроном СТОВ «Україна»:
– Грамініцид «Зеллек-Супер»: універсал з окультурювання грунтів. Ті 40 тонн кореневищ повзучого пирія, що є на гектарі, він перетворює у якісне органічне добриво.
Кращого препарату по застосуванню на буряках і соняшнику я не знаю, коли врахувати, що вартість усіх грамініцидів у розрахунку на гектарну норму майже однакова. Єдиний нюанс: за 12 годин ви його діє не побачите. Той же пирій, залежно від фази, зникне за 10-20 днів, але остаточно. Був у мене випадок – купив один директор цей препарат, вніс, а другого дня телефонує: «Караул! Три дні, як вніс, а ефекту не бачу». Приїхав я у те господарство, увіт¬кнув паличку між соняшничиною і бур’яном, кажу: «Зателефонуй за два дні». Телефонує: «Все нормально. Соняшник жене, а бур’ян «доходить».
Характерно, що при внесенні «Зеллека-Супер» після оранки здорового кореня бур’яну не знайдеш. Суцільна труха. Препарат не консервує кореневу систему, а повністю її розкладає. При внесенні 1 л «Зеллека-Супер» на гектар гине до 95% пирію, 0,5 л – до 85%. Він однаково ефективно знищує як однорічні злакові бур’яни, такі як лисохвіст, куряче просо, види мишію, плевел, так і багаторічні – пирій повзучий, гумай, свинорій. Тільки проти багаторічників препарату необхідно вносити до 1 л на гектар.
– Але ж, якби все обмежувалося бур’янами – це було б ще півбіди: на культури дедалі активніше насідають різноманітні мікроскопічні ненажерливі потвори. Чи можна зарадити цій напасті?
– Ваша правда: жуки атакують. Та й не лише вони: метелики, мухи, цикадки, клопи, попелиці. Знаю, що в багатьох господарствах від довгоносика на буряках рятувалися «Нурелом-Д». Допомагають навіть крайові обробки по периметру поля. Але для багатьох справжнім відкриттям цього року став інтектицид «Вантекс». Він працює навіть при +30°С, тобто не потрібно чекати прохолодної погоди, щоб обробити поле. Крім того, вартість обробки одного гектару цим препаратом одна з найменших серед піретроїдів.
У згаданому вже господарстві «Україна» ним повністю зняли клопа-черепашку на зернових, а на ріпаку – квіткоїда і люцеркового довгоносика. Взагалі «Вантекс» рекомендований до застосування на зернових культурах проти п’явиць, клопа шкідливої черепашки, попелиць та трипсів, а також на ріпаку, картоплі та цукрових буряках. Ті, хто спробував «Вантекс», навряд чи шукатимуть щось краще.
Аграріям добре відомий вислів – «битва за урожай». Утім, ра¬ніше він був актуальним лише у пору жнив. Сьогодні це вже не битва, а справжня війна без будь-яких календарних обмежень і дотримання «кодексу честі». Обіцянки уряду щодо поліпшення умов господарювання на землі ними так і залишаються, а у реаліях дорожчають енергоносії, міндобрива, пально-мастильні матеріали. Надійним тилом залишаються хіба що ЗЗР, оскільки комерційні пропозиції від провідних світових виробників упродовж кількох останніх років незмінні. Чи не варто скористатися з цього у повній мірі?
Борис ЮХНО
Передруковано з газети «Вечірні Черкаси», № 46 від 9.11.05
