Одеса завжди вважалася інтернаціональним містом. Представники понад сто національностей мешкають тут. Для чотирьох тисяч білорусів, які мешкають в Одесі, Україна стала другою батьківщиною, але про рідну Білорусь вони не забувають. Шість років тому було створено національно-культурне об’єднання громадян «Білорусь». Члени об’єднання вносять свій внесок у зміцнення дружніх зв’язків між двома країнами, вони – носії білоруської традиції, провідники білоруської культури в Україні.
За розпорядженням Президента Республіки Білорусь О.Г. Лукашенка було ухвалено рішення про встановлення шефських, побратимських зв’язків з білоруськими національно-культурними товариствами за кордоном. За ініціативою управління у справах національностей та релігій Мінського облвиконкому та за підтримки Посольства Республіки Білорусь в Україні був організований виїзд до Мінська керівників білоруських національно-культурних товариств багатьох міст та областей України.
Очолила делегацію представників білоруських діаспор голова Спілки білорусів України І.А. Оржеховська. Метою поїздки до столиці Республіки Білорусь була організація зустрічей з керівництвом міст та районів Мінської області для підготовки договору про встановлення шефських і побратимських зв’язків. Одеську делегацію представляли голова правління Одеського національно-культурного об’єднання громадян «Білорусь» Федір Павлович Ковалевич та член об’єднання, уродженець міста Несвіж В’ячеслав Григорович Карачун.
Своїм враженням від поїздки люб’язно погодився поділитися Федір Павлович Ковалевич.
– І перше запитання – чим живе Білорусь?
– Білорусь живе повсякденним трудовим життям. Все, що зберегли і що створили за останні десятиліття, примножується, задіюється на повну потужність. Люди спокійно працюють, бо впевнені в соціальному захисті. У ветеранів праці, пенсіонерів, є багато різних пільг. Є інфляція, але й пенсія завжди зростає відповідно. Вразила мене чистота на вулицях, на подвір’ях, у під’їздах і ще – відмінні дороги, навіть в глибинці. Дуже цікавим виявилося відвідання Національної бібліотеки в Мінську. Це сучасна будівля, аналога якій немає у Європі та США. Архітектори та будівельники – білоруські. Книгосховище розраховане на 15 мільонів примірників і поки що заповнене наполовину. Читачам різних категорій, зокрема дітей, створені всі умови для роботи, починаючи з освітлення і робочого місця, до заданого температурного режиму та видавання необхідної книги. Все це забезпечують комп’ютери та інші технічні новинки. Очолює бібліотеку українець білоруського похождення.
– Федоре Павловичу, знаю, що Одесі був представлений, як місто-побратим, невеличкий за територією та чисельністю населення районний центр Несвіж. Які Ваші враження від цього міста?
– Несвіж розташований у південно-західній частині Мінської області. Чисте культурне містечко. Цікаве тим, що там збереглися пам’ятки культури ХІ-ХІІ століть. Це палац та парк князів Радзивілів. Цей палацово-парковий комплекс перебуває під охороною ЮНЕСКО.
– Я знаю, що Ви зустрічалися з представниками міської влади Несвіжа. Про що домовились?
– Багато про що. Насамперед, звичайно, про культурні зв’язки. Тут широке поле діяльності. В Несвіжі існує велика кількість творчих колективів, багато з яких відомі та улюблені не лише в Білорусії, а й за її межами. Дитячий колектив «Веночек» в 2006 році став лауреатом всім відомого «Слов’янського базару». Діти побували в Німеччині, Франції, Італії. Сподіваємось побачити їх і в Одесі. Багато творчих колективів виявляли бажання продемонструвати своє мистецтво перед одеситами: народний ансамбль пісні «Акцент», Ланський чоловічий народний хор, народний ансамбль «Зарница».
– Федоре Павловичу, свого часу Білорусь, як і Україна, постраждала від Чорнобильської катострофи. Це наш спільний нестихаючий біль. Чи є якісь плани щодо оздоровлення білоруських дітей?
– Так, наш південний клімат більш сприятливий , а такий фактор, як море, допомагає поліпшити стан здоров’я. Ми запропонували оздоровлення дітей та дорослих в Одесі, Затоці та Кароліно-Бугазі. У свою чергу, білоруси запропонували нашим дітям відпочинок у піонерських таборах, які розташовані в мальовничих куточках Білорусі – у лісових масивах, на берегах озер та рік.
– Відомо, что в Білорусі збереглося багато пам’яток середньовічного зодчества. Чи можливий обмін туристичними групами з наших країн?
– Саме з приводу розвитку туризму між нашими країнами я вніс низку конкретних пропозицій. Але спочатку хочу висловити своє захоплення тим, як білоруси зберігають історичні пам’ятники, як збагачують свою культуру. А саме, на реставрацію палацово-паркового комплексу в Несвіжі уряд Білорусі виділив близько 80 мільйонів доларів США. Роботи провадяться великими темпами і мають завершитися в 2008 році. Настав час заздрити білорусам і шкодувати про те, що питання про відновлення багатьох пам’яток культури в Одесі досі залишається відкритим… Все ж таки, Одеса завжди була містом, яке відвідують туристичні групи зі всього світу. І такі міста, як Білгород-Дністровський, Вилкове, Болград, також привабливі для туристів. Є цікавий маршрут по місцях розташування православних храмів та монастирів. Всі наші пропозиції були з вдячністю прийняті. У свою чергу, директор КУП «Несвіж-Турист» І.С. Логінович запропонував маршрути по партизанських стежках. В Білорусі розвиваться і сільський туризм. Отож ми домовились про обмін тургрупами. Гадаю, що туризм – найбільш перспективний напрям наших зв’язків.
– Федоре Павловичу, а чи є перспективи у сфері торгівельно-економічного співробітництва?
– Звичайно. І наше об’єднання є провідником такого зближення. За нашою ініціативою Мінський автозавод провів виставку-презентацію своєї продукції, й уже підписано договір про продаж і постачання білоруських автобусів для Одеси. Мерією міста закуплено декілька мінських автобусів, і вони вже сподобалися одеситам. Є пропозиція про налагодження контактів з Могилівським заводом, який випускає ліфти,– а це дуже актуально для Одеси. Одеський регіон, у свою чергу, займається постачанням фуражного зерна й кістково-рибного борошна в Білорусь. Хочу відзначити, що в Білорусі добре розвивається сільськогосподарське виробництво.
Під час перебування у Несвіжі керівництво району запропонувало відвідати сільськогосподарський виробничий кооператив агрокомбінату “Снов”. Це сучасне високоефективне багатогалузеве сільгосппідприємство, яке є найбільшим в районі постачальником молочної та м’ясної продукції, що має розгалужену торговельну мережу як у Мінську, так і в багатьох містах Мінської області. Вразило те, що саме підприємство – це завершений виробничий цикл від вирощування поголів’я великої рогатої худоби, свиней та птиці, до переробки продукції, яку отримують. Це забезпечується передовими технологіями й високопродуктивним устаткуванням провідних вітчизняних та зарубіжних фірм. На базі агрокомбінату “Снов” (а таких у Білорусі в кожній області нараховується по 2-3) виникло агромістечко з відповідною інфраструктурою й розвинутою соціальною сферою. Керівництвом країни поставлено завдання щодо створення і розвитку агромістечок по усій Білорусі.
– Ви зустрічалися з представниками громадського об’єднання українців в Білорусі? Яку роботу провадить це об’єднання?
– У Мінську ми зустрілися з одним із керівників об’єднання “Ватра” Тетяною Павлівною Бей. Зустріч була дуже цікавою в плані обміну досвідом роботи. На відміну від нас, українці Білорусі мають свій друкований орган – газету “Ватра”, на сторінках якої публікують матеріали з життя та діяльності українських об’єднань, інформацію про події в Україні. В Білорусі мешкають 300 тисяч українців. Об’єднання щорічно отримують з бюджету республіки фінансову допомогу, чого не можна сказати про нас, білорусів, які мешкають в Україні. З об’єднанням “Ватра” ми намітили плани у сфері культурного та туристичного обміну.
Загалом, зустрічі та переговори, проведені в Мінську й Несвіжі, були дуже плідними. Вони внесуть вагомий внесок у розвиток білоруської діаспори в Одесі та Одеській області, дозволять нам гідно репрезентувати білоруську культуру і Республіку Білорусь в регіоні й слугуватимуть зміцненню дружби між нашими народами.
