Одинадцятого листопада 2005 р. в «Одеських вістях» було опубліковано аналітичний матеріал начальника відділу аудиту бюджетних програм КРУ в Одеській області М. Ліпнягова «Чи можна поліпшити санаторне лікування ветеранів війни?». У ньому повідомлялося і про те, що під час проведення державного фінансового аудиту в санаторії «Салют» було виявлено деякі недоліки. Зокрема, через непропорційний розподіл витрат між спеціальним та загальним фондами, викликаний певною мірою деякими неузгодженостями на законодавчому рівні, допущено певний дисбаланс у використанні бюджетних коштів. Перевіряючі відзначили недостатню організацію роботи харчоблоку.
Наш кореспондент побував у санаторії “Салют” і поцікавився у його директора, заслуженого лікаря України Миколи Васильовича Іванова, тим, як усуваються зауваження, про які повідомлялося в газеті. Найперше він сказав, що матеріал М. Ліпнягова був вивчений працівниками санаторію, і повідомив відверто, що в акті за результатами фінансового аудиту було названо й інші, не обнародувані в газеті, недоліки. “Ми їх не приховували. Ті, що мали місце і з об’єктивних, і з суб’єктивних причин”, – підкреслив Микола Васильович.
Пізніше, ознайомившись з результатами державного фінансового аудиту, затвердженими начальником КРУ в Одеській області А. Яровим, я не випадково акцентував увагу на словах, якими починається акт перевірки: “Контрольно-ревізійне управління в Одеській області висловлює свою вдячність Вам і працівникам Вашої установи за сприяння і співпрацю в проведенні аудиту з теми “Ефективність використання бюджетних коштів на санаторне лікування інвалідів та ветеранів війни (крім хворих на туберкульоз) за 2003 – 2005 і за перше півріччя 2006 р.”.
Це переконливе підтвердження того, що й перевіряючі, і ті, кого перевіряють, керувалися одним: поліпшенням стану справ в одному з небагатьох у країні спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів Міністерства праці та соціальної політики, де поліпшують своє здоров’я лише інваліди всіх категорій та інваліди Великої Вітчизняної війни.
За всю історію існування – з 1944 року – тут пройшли лікування багато тисяч людей. Сьогодні в санаторії перебувають 410 пацієнтів, які прибули з різних областей України. Перед тим, як зустрітися з М.В. Івановим, я побував у головному корпусі, розмовляв з відпочивальниками.
Серйозних скарг не чув, всі розуміють, що за нинішнього фінансування на якісь особливі, комфортабельні умови розраховувати не доводиться. А ті, що створені в “Салюті”, можна вважати цілком нормальними.
Порівнявши їх з тими, які, наприклад, існують у широко рекламованому моршанському санаторії “Лаванда”, де вартість путівки понад 2000 гривень (не рахуючи платні послуги), великої різниці я не знайшов (а путівки інвалідам до “Салюту” видаються безкоштовно). І в харчуванні якоїсь істотної різниці немає. Дехто з чоловіків хотів би мати на столі об’ємніші порції, та норми, на жаль, установлюються не за індивідуальним апетитом і замовленням кожного хворого.
Семен Ілліч Авербух, який перебуває на лікуванні у санаторії, передав до редакції листа із своїми враженнями, у якому, зокрема, пише:
“З надією і вірою на могутність медицини, з вірою у мистецтво лікарів ідуть до “Салюту” інваліди, пошарпані нелегким життям і стурбовані станом свого здоров’я. Про те, як з такою ношею справляються медперсонал та адміністрація санаторію, свідчать вдячні відгуки хворих, їхнє прагнення знову і знову приїздити до “Салюту”. Санаторій для нас не лише лікувальний заклад, а й місце повноцінного відпочинку. Сприяють цьому і побутові умови: одно- і двомісні номери з усіма зручностями, близькість моря.
Від’їжджаючи, відпочивальники везуть із собою почуття вдячності і надії на нову зустріч”.
Семен Ілліч докладно розповів про культурне дозвілля в санаторії. Мені приємно було почути від начальника відділу кадрів Г.В. Ромайкіної та головного бухгалтера Л.М. Жуматіної про те, що міські та заміські екскурсії проводяться всього за 10 гривень, демонстрація кінофільмів – за 50 копійок, а концерти – безкоштовно.
Ну а якщо у когось з хворих складається інше враження, то до його претензій дослухаються і по можливості прагнуть задовольнити їх. Що ж стосується усунення недоліків, виявлених під час фінансового аудиту, то керівництвом санаторію вже проведена і проводиться конкретна робота.
Для здійснення контролю за точністю розподілу прибутків між загальним та спеціальним фондами відправлено звернення до Міністерства праці і соціальної політики, звідки повинні надіслати конкретні управлінські рішення.
Переглянуто обов’язки лікаря-дієтолога, посилено контроль за вжиттям заходів щодо скарг і пропозицій. Створена брокеражна комісія і визначено регламент її роботи, уточнено посадові обов’язки медичного персоналу. Ці та інші заходи, що вживає керівництво санаторію, сприяють поліпшенню лікування інвалідів та побутових умов. Безперечно, тривожить те, що молодих спеціалістів не влаштовує заробітна плата, і вони до “Салюту” не ідуть. Тому тут працевлаштовано 30 інвалідів, 60% трудового колективу становлять пенсіонери. І багато що тримається на їхній сумлінності, ентузіазмі.
Залишав “Салют” із задоволенням від такого конкретного реагування на виступ газети і з надією, що у бюджеті на 2007 рік буде виділено достатнє фінансування всіх витратних статей, від яких залежить повноцінне функціонування лікувальних закладів. І тоді менше буде скарг хворих і зауважень перевіряльників, які вказують, наприклад, на зберігання м’яса, смакові якості якого могли погіршитися через часте відключення електроенергії у місті. А її, електроенергію, як всім відомо, нині відключають за борги і без боргів...
